Отже. Військовий злочинець, який перебуває в розшуку МКС, Володимир Путін, з офіційним візитом відвідав Азербайджан і був прийнятий там як дорогий друг. Третю добу азербайджанські ЗМІ носяться з цим візитом як з манною небесною, немов із неба зійшов пророк, при тому, що в Україні назріває зовсім інша хвиля, цілком очікувана.
Оскільки Росія ворог України, а Путін - це військовий злочинець, визнаний в історичному контексті, і таким його занесуть в історію назавжди, як Адольфа Гітлера, у багатьох українців виникло логічне запитання і здивування, а що ж це було? І тут я відчув легке, гнітюче дежавю 2020 року.
Азербайджан розпочинає військову операцію з деокупації Карабаху, яка згодом стане відомою як 44-денна війна, і тоді в багатьох українців поставало питання, чому Баку намагається окупувати територію Вірменії? Скільки коштувало зусиль роз'яснити, що в даному випадку відновлюється територіальна цілісність Азербайджану, але ніяк не навпаки.
Із чим було пов'язане це питання, що домінувало тоді, 4 роки тому в українському інформаційному просторі? З вкрай незначною роботою азербайджанської сторони в питаннях інформування про те, що відбувається, та історичний контекст, за межами своїх кордонів.
На подив, у 2023-му виникла схожа ситуація, коли багато хто знову замислився над питанням, навіщо Азербайджан почав чергову війну в Карабасі?
І ось, за вікном 2024-й рік, Путін відвідує Азербайджан і...
В Україні виникає хвиля гострого негативу до Баку і це цілком зрозуміло. Ворог України приймається в Азербайджані як дорогий гість.
Я б міг зараз написати 1000 і 1 причину, через яку жодного негативу не повинно бути, і цей візит, певною мірою, навіть на користь Україні, оскільки ми є просто свідками вкрай витонченої політики, спрямованої на експлуатацію того, хто перебуває у відчаї. Візит Путіна до Азербайджану і його домовленості - це акт відчаю, але ніяк не щось більше, а Баку на цьому просто робить бізнес.
Але я не стану цього робити з однієї простої причини.
Азербайджан вкотре провалив зовнішній інформаційний порядок денний. У цьому випадку - український. Те, що Баку зможе отримати на тілі Росії, що дотліває, він може втратити в Україні, де ледве досяг своїх позицій за останні роки.
Дуже важливий момент. На візит Путіна в Азербайджан немає негативної реакції офіційних осіб України. А все тому, що вони прекрасно розуміють, що гра ведеться на Південному Кавказі Баку і Київ ця гра загалом влаштовує. Але крім офіційного Києва в Україні є політичні сили, що діють на хайпі, діють незалежно, і на відміну від Азербайджану, вони не керовані керівництвом країни, а діють хаотично.
Провал інформаційної політики Азербайджану полягає в тому, що напередодні візиту Путіна в країну, в період і після, не спромігся ніхто пояснити друзям українцям зрозумілою мовою, що причин для занепокоєння немає. Натомість, на реакцію в Україні в азербайджанському інформаційному просторі зараз собі навіть дозволяють жартувати.
Хочу подивитись, як будете жартувати, коли почнуться перші підпали заправок SOCAR і коли у Верховній Раді почнуть подаватися вкрай цікаві антиазербайджанські ініціативи.
І тут не слід звинувачувати українців. Слід звинувачувати себе. А якщо звинувачувати українців, то Україна для вас буде втрачена назавжди.
Хто такий Олександр Коваленко
Коваленко Олександр народився 15 грудня 1981 року в Одесі. Закінчив Одеську Академію зв'язку ім. Попова. З 2014 року бере активну участь у протидії агресії Росії проти України. Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний опір". Провідний експерт Українського Центру дослідження проблем безпеки. Український політичний і економічний блогер під ніком "Злий одесит".
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
