Думаю вже ні для кого не є секретом, що контрнаступ провалився. Хоча насправді, подібний розвиток подій був ще очевидний на початку гучноанонсованої події.
Добре памятаю, як у нас створювали бульбашку, де самі себе переконали в успішності подібної авантюри. Як одні експерти приводили в приклад Харківську операцію. Головним фактором успішності цієї операції називали степову місцевість півдня України, яку неможливо буде обороняти. Памятаю також як в нас раділи сотні обіцяних західних танків, які мали б зіграти вирішальну у майбутньому контрнаступі.
На превеликий жаль, надмірне публічне форсування питання майбутнього контрнаступу зіграло проти нас. Росіяни почали до нього готуватись. Можливо, вони про це б дізнались і з непублічних джерел, але значно пізніше. А так вони заздалегідь отримали, фактично з уст перших осіб, інформацію про те, що ми до нього готуємось. Особисто я дуже добре памятаю, як рік тому лише і говорили про зимове затишшя і весняний контрнаступ. І відповідно вони почали готуватись до оборони, таким чином за півроку побудувавши в чистому полі потужну лінію оборони… на місці яке неможливо обороняти.
На мій погляд, ще одним з проблемних моментів контрнаступу було те, що його намагались провести дуже обмеженим ресурсом. Без переваги в живій силі, техніці та артилеріі.
Захід звичайно дав менше і через певні бюрократичні зволікання ця техніка була отримана з певним запізненням.
Саме тому операцію, яку мали почати ще навесні, почали аж літом. Звичайно ці три місяці дали додаткову фору росіянам і дозволили росіянам краще підготувати оборону. Думаю, військові це все добре розуміли, але змінити нічого не могли. Бо зв’язавши себе зобов’язаннями перед західними партнерами і власним суспільством, військових просто поставили перед фактом розробити таку операцію щоб звільнити південь.
І звичайно ж одразу почались проблеми. Якщо спочатку ціль стояла вийти до Азовського моря, то вже через два місяці ціль звузилася до Токмака. І якщо в серпні по оптимістичним очікуванням Токмак очікували взяти до кінця року, то вже зараз навіть ця ціль не є досяжною. Фактично це говорить про провал операції.
Якщо хтось думає, що я зараз критикую контрнаступ, то це не так. Я критикую лише підготовку до нього. Коли в публічному полі говорили про нього, але система практично нічого не робила. Коли в ми червні цього року дізнались, що попередній голова Укроборонпрому не виробляв боєприпасів. Коли лише аж в липні уряд виділив додаткові 40 млрд грн на дрони. А зараз уряд хвалиться, що до кінця року будуть виробляти десятки тисяч дронів. Звичайно це добре, але вони треба були ще на вчора! Все ці досягнення мали б користь, якби робились на рік раніше! Мовчу вже про те, що ворог же теж на місці не стоїть і ще невідомо який рівень виробництва матимуть вони…
Хто такий Павло Вернівський?
Павло Вернівський - економіст, аналітик. Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Capital Times. Експерт Інституту ім. Олександра Поля. Спеціалізується на макроекономіці, історії економіки.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
