
Інтенсивність аналізу варіантів "порядку денного" сьогоднішньої зустрічі у Вашингтоні і кількість прогнозів зашкалює. Варто трохи нагадати про матеріальну основу.
1. Середина осені. Уже.
Наступальний потенціал російських військ поки що не вичерпано, ще як мінімум місяць вони технічно будуть здатні підтримувати тиск.
Однак. Якщо раніше, за версією Путіна, російські війська "наступали по всьому фронту", то зараз, за його ж словами, вони лише "володіють стратегічною ініціативою". Тобто, ніби як наступають, але явно не скрізь і значно повільніше плану.
Є рух росіян у районі Куп'янська, вони намагаються тягнутися в бік Лиману, не слабшає натиск на Покровськ, є візит до Дніпропетровської області та ворушіння в Запорізькій області. Але навіть за характером застосування частин і з'єднань видно, що плани порушені.
Наприклад, стягнута для походу на Костянтинівку морська піхота (зокрема - далекосхідна) кинута на порятунок "добропільського вклинення" і "згорає" там. У мережі маса відео з відбиттям штурмів росіян у цьому районі. Ворог зазнав великих втрат у живій силі та техніці. Отже, плани щодо Костянтинівки будуть скориговані.
Для ворога маячить перспектива увійти в зиму із завданням штурмувати міста з полів, коли для цього не створені умови.
У російського командування є місяць, щоб якось змінити цей максимально травматичний для росармії сценарій. Але як це зробити за поточного характеру війни - неясно. Потрібно терміново добути звідкись багато-багато підготовлених військ. Або якось масштабно зламати тил української армії.
Оскільки і одне, і інше сумнівно (і це всі розуміють), фоном діалогу є перспектива затяжного і кривавого протистояння з мінімальною ймовірністю перелому на користь РФ.
Зважаючи на це, в суто військовому плані ґрунт для російських ультиматумів відсутній. Або вони повинні швидко явити щось непередбачене, або прийняти "реалії на землі". Про що вже публічно сказав навіть Венс.
2. Є ж ще "лінія фронту" всередині Росії і в глибині окупованих територій.
Рубрика "Малюк і друзі вводять санкції" щодня поповнюється. Днями ССО дотягнулися до НПЗ у Саратові, щось трапилося і з НПЗ у Кстово (Нижній Новгород).
Продовжує горіти нафтобаза у Феодосії, яку чотири дні тому підпалили СБУ разом ССО. Сьогодні злегка загорілася нафтобаза в Гвардійському (резервуари мережі заправок ATAN). Збиток поки що незрозумілий, але навіть якщо пошкоджено лише один резервуар, то ситуація з паливом на окупованому півострові ще більше ускладниться. Скарги на те, що торговці чимось розбавляють бензин, у Криму почалися одними з перших. Плюс буде менше маневру для підтримки окупаційного угруповання в Херсонській і Запорізькій областях.
За останні три дні, крім електропідстанцій у Криму, щось сталося на Арзамаській (500 кВ), Балашовській (500 кВ) і Володимирській (750 кВ) підстанціях. Це не рахуючи дрібних інцидентів на тяглових підстанціях РЖД, характерного потріскування на складах БК у Донецьку тощо.
Неспокійною видалася ніч у районі Сочі/Адлер. Не підвело російське ППО: судорожно гатячи по добрих дронах, росіяни збили свій СУ-30СМ, що злетів з аеродрому в Тихорецьку (на Кубані). Тепер його треба чимось замінити.
Як зрозуміти, наскільки чутливі українські удари по РФ? Буданов учора оцінив: активність України дала більший ефект, ніж усі міжнародні санкції.
Росіяни про це теж говорять, але в особливій манері.
Так, директор ФСБ Олександр Бортніков на засіданні Ради керівників органів безпеки і спецслужб держав-учасниць СНД (РОРБ) у Самарканді (Узбекистан) виголосив промову в стилі "англійка какає". Мовляв, за всіма резонансними атаками на території РФ (на кшталт "Павутины" у виконанні СБУ) стоять британські спецслужби.
Для росіян фізіологічно неможливо прийняти, що українці можуть їх обігравати. Тим більше вони не можуть це визнати політично.
Щойно починається піднесення такої риторики, це означає, що Кремлю дуже боляче і треба якось пояснювати свої провали. "Підступи західних спецслужб" - це стандартний прийом.
3. Тим часом Москва підтримує імідж деструктивної сили. Це, як і раніше, проблематизує, але вже не так лякає.
Два дні тому шведи заявили, що виявили на Балтиці і супроводили російський підводний човен.
Глава ФБР Кеш Патель повідомив про зростання на 33% кількості проваджень щодо ворожої активності на користь РФ.
Спектр інцидентів у Європі загальновідомий.
Зважаючи на це, з одного боку, є запит на якусь розрядку, з іншого боку, є розуміння, що цей кремлівський шантаж може бути відновлений у будь-який момент. Тому щодо РФ мають бути якісь комплексні рішення, що відучують від геополітичного хуліганства.
Путін сам провокує такі рішення. Від посилення контртерористичного режиму щодо суб'єктів, навіть мінімально пов'язаних із РФ, до перенесення активності на територію Росії.
4. Я не готовий поки що оцінювати гіпотетичні дії Індії щодо російської нафти. Так само як і приємне оку зниження цін на вуглеводні. Якщо все підтвердиться, а низька ціна стане новою нормою на якийсь значний період - російському бюджету буде дуже боляче.
Росіян уже потихеньку охоплює тихий смуток. Можна взяти будь-яку стрічку і скласти дайджест погіршення: подорожчання, дефіцит, падіння якості тощо. Наприклад, з'явилася статистика, що підготувати машину до зими в середньому коштуватиме на 15% дорожче, ніж раніше. Плюс зростання цін на паливо. Плюс - як наслідок - підстьобування цін на все.
У 2023-2024 рр. у РФ спостерігалося зростання реальної заробітної плати. Невелике, але було. Тепер і зростання немає, і ціни добивають.
Разом.
Можна гадати хоч про томагавки, хоч про авіаносці. Але матеріальну основу нікуди не дінеш.
Ситуація в Україні складна і погіршується. Але і в Росії ситуація помітно погіршується. Тенденція дуже красномовна. Ціна кожного місяця впертості Путіна для РФ стрімко зростає.
Трамп уже відкрито каже: якщо ти мітив у гегемони, але виявився нездатним втілити свої військові плани за тиждень, щось вирішуй.
Зустріч Трампа з Путіним буде на початку листопада (якраз до 1 річниці виборів у США). За цей час на нас обрушиться лавина різних домислів. Ще гірше, ніж зараз.
Стійкість суспільств - це один із параметрів, який серйозно вплине на перебіг дискусії та результат. Має сенс фокусуватися не на інформаційній картині та домислах, а на підготовці до можливих комунальних труднощів. Це - внесок кожного в переговори.
Про персону: Олексій Копитько
Радник міністра оборони, блогер, журналіст. Проживає у Харкові. Активно коментує в соцмережах події, що відбуваються в країні і світі. Працював координатором проєкту "Флот-2017". До цього обіймав посаду заступника голови правління Українського центру розвитку музейної справи.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред