Час настав: хто здобуде перемогу у війні в Україні

Як це не парадоксально, але ні Росія, ні Україна поки що не воюють на повну.

Хто раніше перейде на повноцінний воєнний стан, той і здобуде остаточну перемогу
Головна ударна сила на українсько-російському фронті – це артилерія / Фото УНІАН

Ситуація на фронті остаточно набула позиційного характеру.

Вкрай напружені бої на сході України з тактичним просуванням росіян мають симетричну картину з просуванням наших військ на півдні. Очікуване захоплення агресором агломерації Сєвєродонецьк-Лисичанськ компенсується видавлюванням агресора з острова Зміїний. Обстріл росіянами Харкова, Миколаєва, Одеси супроводжується "хлопками" в Бєлгороді і Курську. І так далі.

Що принципово важливо.

І ми, і вони поки що не воюємо на повну, як це не парадоксально. Мова йде не про фронт, де повна напруга сил, а про країни в цілому.

Росіяни через внутрішньополітичні причини не ризикують проводити мобілізацію в РФ, що дозволило б тупо завалювати нас "гарматним м'ясом", а обмежуються лише "ДНР" і "ЛНР". Україна досі навіть не спробувала перевести країну на військові рейки.

А ситуація така, що час уже настав. І хто раніше перейде на дійсно і повноцінно воєнний стан, той і здобуде остаточну перемогу.

Так, без допомоги союзників ми вже були б близькі до краху, як мінімум, через те, що через три місяці боїв у нас почали закінчуватися боєприпаси. Але союзники війни замість нас не виграють.

читайте такожБілгородський "хлопок": хто обстрілює ракетами російське місто - дві версії

Практична ілюстрація. Головна ударна сила зараз на фронті – це артилерія всіх видів. Але без вказівки цілей артилерія сліпа. Основний ворожий безпілотник "Орлан" – не надто досконалий, але завдання щодо визначення координат цілі вирішує. І "Орланів" багато.

Нам давно пора розробити конструкторські креслення і технологічну карту складання свого масового, простого у виготовленні безпілотника. Який міг би здійснювати розвідувальні функції, а також боротися з ворожими безпілотниками шляхом самопідриву при зближенні, накиданням мережі або іншим способом. Найскладніші частини такого безпілотника – двигун і систему управління – треба централізовано закуповувати за кордоном. А от збирати такі антібеспілотники – в Україні: масово, на невеликих виробництвах і в майстернях.

читайте такожРосія біситься: як Україна стає недосяжною для Кремля

Якщо якийсь ХАМАС може, то невже ми – ні?! Таких безпілотників мають бути десятки тисяч, від них небо має бути чорним над агресором, жоден російський солдат чхнути не повинен без того, щоб це не зафіксували на нашу камеру. І тоді перевага росіян у вогневій потужності буде зведена нанівець.

І це тільки один приклад того, що нам давно час робити. Список першочергових справ можна продовжити. Але починається все з розуміння військово-політичним керівництвом України важливості і негайності вирішення подібних завдань.

Олександр Кочетков, політичний аналітик

Реклама
Підтримайте Главред

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти