Президент Росії Володимир Путін доручив забезпечити жителів тимчасово окупованих територій Луганської та Донецької областей, які мають російські паспорти, соціальними виплатами.
Але не варто виокремлювати якусь одну конкретну дію з боку очільника Росії, аналізуючи усе, що відбувається навколо України. Бо і ініціатива комуністів щодо так званого визнання "молодих республік", і ініціатива щодо надання їм воєнної допомоги, і зараз безпосередньо розпорядження Путіна про так звані соціальні виплати громадянам Росії, які мешкають на окупованих територіях.
Усе це відбувається у єдиному контексті - ескалації протистояння, мета якого, якщо брати стосунки України та Росії, полягає у тому, щоб у будь-який спосіб примусити Київ почати так звані прямі переговори.
Адже якщо це порівняти із тим рівнем протистояння, який розкручує Кремль між Росією та Заходом (НАТО та США) і додати до цього результати першої зустрічі радників нормандського формату, то стає зрозуміло, що вимогою Росії у рамках нормандського формату (і потім це також підкреслив Лавров у рамках свого великого інтерв’ю чотирьом російським радіостанціям) є "заставить Киев придерживаться Минских договоренностей и начать переговоры с Донецком и Луганском". До речі, навіть під час підсумкового коментаря Козак наголосив, що термін у два тижні даний Україні для того, аби вона знайшла відповіді не на словах, а на справах щодо початку Києвом прямого діалогу з ОРДЛО.
Тож позиція РФ залишається незмінною. Більше того, вона зазнала певних змін не на користь України і мирного процесу, бо був період, коли Росія навіть погоджувалася брати на себе відповідальність за контроль над діями терористів на окупованій частині Донбасу. Зараз мова про це взагалі не йде - Лавров під час своїх коментарів узагалі скептично поставився до майбутнього цього формату, бо, мовляв, про що можна далі розмовляти, якщо Україна, Франція та Німеччина наголошують на тому, що Росія є стороною конфлікту, але Росія тут нібито тільки посередник.
Теоретично можна припустити, що Росії вдасться схилити Україну до прямих переговорів, але ці напівкроки повністю не задовольнять зазіхання Росії. Однак, незважаючи на це, українське керівництво може здійснити певні кроки назустріч цьому. Тим паче, що поза увагою залишився той факт, що остання зустріч радників у нормандському форматі вже у підсумковому комюніке містить тезу про дотримання умов угоди, що була укладена у 2020 році і яку різко критикували в Україні.
Мова йде про заборону використання зброї та проведення розвідувальних заходів, залучення так званих представників СЦКК з боку "молодих республік" до верифікації українських підрозділів і їх місць розташування уздовж лінії розмежування. Відповідно, принципових змін у позиціях керівництва України не відбулося.
читайте такожПутіна остаточно і безповоротно послалиІ після того, як Київ розпочне прямі переговори, Росія займе позицію "от а ми багато років казали, що ми не є стороною конфлікту, нас тут немає, знімайте з нас санкції, бо це внутрішній конфлікт".
Але цим вона досягне своєї головної мети - перетворення унітарної держави Україна на асиметричну федерацію, адже якщо перемовини Києва та ОРДЛО відбудуться, ці квазіреспубліки повернуться в Україну на особливих умовах, що дасть Росії можливість блокувати будь-які рішення центральної влади, насамперед тих, що стосуються зовнішньополітичного та зовнішньоекономічного розвитку України, інтеграцію до оборонного блоку НАТО тощо, адже будь-які дії "лідерів молодих республік" стовідсотково стратегічно керуються Кремлем.
Тож якщо Росія досягне свого, це буде величезною стратегічною помилкою, якщо не "зрада" держави керівництвом України.
Георгій Тука, екс-заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, колишній голова Луганської ВГА, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред