Чорноморський флот напіврозпаду

Головне питання останніх днів - зовсім не в тому, чи залишився в живих командувач Чорноморським флотом РФ адмірал Віктор Соколов. Головне питання - чи здатний функціонувати в нормальному режимі сам Чорноморський флот Росії.

Міф про його невразливість значно похитнувся в період російсько-української війни – починаючи від загибелі крейсера "Москва" і закінчуючи ударом по штаб-квартирі Чорноморського флоту в окупованому Севастополі. Флот втрачає кораблі, а його командування змушене ховатися від ракетних обстрілів. Порушена сама логістика управління флотом - починаючи війну, Володимир Путін навряд чи розраховував на подібний поворот подій.

Навпаки, очевидно, Чорноморському флоту РФ відводилася важлива роль: ракетні обстріли України, знищення її портів, дестабілізація ситуація на Чорному морі з перетворенням його на "внутрішнє море" Росії, щоб там не думали про це країни НАТО.

Звичайно, стверджувати, що флот не справляється з покладеними на нього завданнями, я б не став. Ми чуємо сирени повітряних тривог, спостерігаємо за тим, як методично Росія знищує портову інфраструктуру України.

Рекомендуємо:

Віталій Портников. Головне з виступу Путіна у Владивостоці

Після виходу Росії з Чорноморської зернової ініціативи значно зменшилася кількість зерна, що вивозиться тепер вже не тільки з морських, а й з річкових портів. Більше того, ситуація спровокувала безпрецедентну кризу у відносинах України та сусідніх країн, насамперед України та Польщі. І незважаючи на примирливі заяви, ясно, що в осяжній перспективі ситуація не покращиться.

Упевнений, всього цього могло б не бути – принаймні, в такому масштабі – якби не було Чорноморського флоту РФ. Однак його можливості зменшуються з кожним днем. Так, поки що мова йде, скоріше, про локальні можливості в окремих районах Чорного моря. Але і цього достатньо, думаю, щоб помітити - навіть зараз флот знаходиться в процесі напіврозпаду. Екіпажі його кораблів бояться підводних дронів, а командування – ракетних ударів. Це вже не ті самовпевнені "Пірати ХХІ століття", яких ми бачили в дні окупації Криму і морської блокади України. Це "пірати", які змушені захищатися і ухилятися від ударів.

Саме тому, як вважають експерти, так важливо, щоб удари по інфраструктурі Чорноморського флоту тривали. Щоб знищувалися кораблі і логістичні центри. Щоб Севастополь перестав бути безпечним місцем для окупантів - благо, союзники України зовсім не заперечують проти використання поставлених ними озброєнь для нанесення ударів по окупованих територіях.

Навіть якщо в результаті таких систематичних атак керівництву і кораблям Чорноморського флоту РФ доведеться "всього лише" переміститися в Новоросійськ, це, думаю, вже буде зовсім інший флот. З іншими можливостями та амбіціями.

До речі. розуміння цього і змушувало російське керівництво робити все можливе для збереження флоту в Севастополі. Не тільки для того, щоб Чорноморський флот зіграв свою зловісну роль в окупації самого Севастополя і всього Криму. Але й тому, що Чорноморський флот у Криму – це глобальний флот. А Чорноморський флот в Новоросійську - це локальний флот. І в Москві, схоже, це знають.

Саме тому в Україні розуміють, як важливо, щоб російському флоту в майбутньому довелося піти в Новоросійськ, а українському флоту – прийти в Севастополь. Це, думаю, те, що зможе надати Україні ваги глобальної держави в Чорному морі, а Росію змусить забути про свої чорноморські амбіції. І так, вся справа в Криму. Звичайно ж, в ньому.

Але це - питання майбутнього. А поки що Україні, впевнений, важливо продовжувати витісняти Чорноморський флот РФ з Севастополя - щоб це майбутнє обов'язково настало.

Джерело

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред