Чи готова Україна до ідеального шторму в енергетиці

Вся правда про стан наших газових резервів.

Українські ПСГ перебувають в перехідному періоді між періодом закачування та інтенсивного відбору. Починаючи з жовтня, коли Газпром припинив транзит газу в Угорщину і тим самим "прикрив" застосовувані у нас схеми з віртуальним реверсом, закачування газу в наші сховища повністю припинене. Імпорт складає сьогодні всього 5 млн. кубів на день, власний видобуток 50 млн, а споживання 55 млн.щодоби. Тобто закачувати в сховища нічого.

Навпаки, з урахуванням того, що 10 млн.кубів щодоби йде на експорт до Європи, запаси почали скорочуватися ще до початку опалювального сезону. Станом на 03.10.20121, в ПСГ знаходиться 18,78 млрд. куб. м. газу.

А тепер визначимо можливий обсяг відбору енергоресурсу в зимовий період. 4,8 млрд. - буферний газ, який забирати зі сховищ не можна з метою підтримки тиску в системі. Ще 2,8 млрд.належить нерезидентам у форматі "митного складу", у тому числі 2,3 млрд - в режимі short-haul. Нагадаю, режим short-haul - це нова послуга оператора ГТС з надання вільних потужностей нашої системи для зберігання і переміщення газу між сусідніми міждержавними точками входу на західному кордоні: простими словами, перекидання газу між Угорщиною, Румунією, Польщею та Словаччиною.

читайте такожЕксперт озвучив два сценарії для України на опалювальний сезон0,8 млрд. на митному складі належить резидентам. А тепер проводимо розрахунок: 18,78 - 4,8 - 2,8 - 0,8 = 10,38 млрд.кубів. Для проходження опалювального сезону нам необхідно підняти зі сховищ приблизно 9 млрд.

На перший погляд, запасів вистачає, про що і говорили представники держави. Але я б назвав ці показники умовно достатніми і ось чому.

По-перше, важко погодитися з "позитивним" ефектом у вигляді зупинки промислових підприємств, ренабельність яких не витримує існуючих цін на газ. По-друге, доведеться молитися на теплу зиму і, можливо, відправляти на зимові канікули частину бюджетного сектору.

Але найголовніше полягає не в цьому. Якщо проаналізувати динаміку залишків у наших сховищах напередодні опалювального сезону за останні роки, то, дійсно, були періоди і з меншими запасами, ніж зараз: у 2016-му - всього 14,5 млрд.

Рекордні показники 2019-2020 не можна вважати реперзентативними, так як в 2019-му відбувалося закачування газу в очікуванні зупинки транзиту з РФ (яка не відбулася внаслідок підписання нового контракту), а в 2020-му просто максимально затарилися дешевим літнім газом.

читайте такожОпалювальний сезон 2022: коли почнеться і якими будуть тарифиАле! Ще ніколи ми не входили в зиму на тлі таких мізерних показників транзиту російського газу нашою ГТС.

Нагадаю, в тому ж 2016-му, коли запаси в ПСГ впали до 14,5 млрд.кубів, обсяг транзиту становив 82 млрд. на рік. Тобто, маючи мінімальні запаси, можна було завжди фізично відібрати російський газ з труби, закривши ці обсяги віртуальним реверсом. За дев'ять місяців цього року, транзит з РФ по українській ГТС склав всього 32 млрд.Газпром відмовляється бронювати додаткові потужності. Швидше за все, РФ закриє контрактні 40 млрд в цьому році і все.

Резюмуючи: формуючи модель опалювального сезону 2021/2022, необхідно враховувати кореляцію ризиків щодо запасів газу та обсягу транзиту газу.

Другий важливий момент. У нас ще ніколи не відбувалося поєднання умовно достатніх запасів газу в ПСГ і критично низьких запасів вугілля на складах ТЕС.

Станом на 4 жовтня за даними Укренерго запаси вугілля в Україні на складах ТЕС склали 713 тис. тонн, хоча згідно затвердженого Кабміном графіку повинні були зрости до 2,5 млн. (відставання від графіка накопичення - в 3,55 рази!). Більш того, в порівнянні з вереснем, запаси не збільшилися, а скоротилися. Порівняно з попередніми роками маємо заповнення запасів вугілля на рівні 30-40%.

В енергетичному балансі країни між вугіллям і газом завжди існували прямі перетоки: зменшення запасів одного з ресурсів в парі вугілля-газ призводило до простого споживання другого і навпаки. Крім того, де тонко, там і рветься.

Ми повинні буквально молитися на те, щоб до весни основні енергоблоки на наших АЕС працювали без виведення з експлуатації.

Підсумовуючи. Запаси газу в українських ПСГ можна назвати умовно достатніми. Модель ООП 2021/2022 потрібно вивчити на предмет кореляції між запасами та обсягами фізичного транзиту газу. Ситуацію погіршують рекордно низькі запаси вугілля і очікуване надмірне навантаження на атомну генерацію, де нещодавно заарештували рахунки.

Сумнівний фактор "успіху" в нинішній моделі - очікування щодо скорочення промислового споживання газу на 2 млрд.

Більше того. Вся теперішня модель опалювального сезону спирається на очікування, що буквально з 01 січня 2022 Росія кинеться виконувати свої зобов'язання по транзиту. А якщо вона зробить паузу в 10-20-30 днів? При цьому, справно оплачуючи неіснуючий транзит згідно підписаного контракту.

Газпром саме так і хоче зробити, але президент РФ Володимир Путін днями заявив, що Україні не можна дати замерзнути. Виходить вся нинішня енергетична стратегія України грунтується на словесних обіцянках президента сусідньої країни?

Правда, у нашої стратегії є ще одна опора - взимку 2021/2022 ми, швидше за все, знімемо заборону на імпорт електроенергії з Білорусі. Тобто серед наших очікувань є і таке: Бацька все прощає і одразу ж починає буквально "загодовувати" нашу енергосистему своїм струмом...

Але будь-яка модель - це не тільки очікування того, що все складеться добре, весь пазл. Хороша модель зобов'язана передбачати і варіант, коли все складеться погано. Для нас це набір наступних факторів: холодна зима; зниження / припинення транзиту російського газу; відмова Білорусі продавати нам електроенергію взимку; позапланове виведення з експлуатації атомних реакторів.

У такому варіанті, запаси газу з умовно достатніх перетворюються в критично низькі. І ймовірність збігу в часі негативних факторів, зазначених вище, не така вже й низька.

Чи готова Україна до такого "ідеального шторму" в енергетиці?

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред