Спілкування двох президентів йшло по закритому зв'язку, коло учасників обмежене. Офіційні повідомлення про домовленості мізерні.
Проте, за низкою деталей можна відновити зміст бесіди. Це щось на зразок методу Герасимова, який дозволяє за черепом відновити зовнішній вигляд людини. Причому, відновити досить точно, щоб людину впізнати.
Так от, не варто спокушатися, з усіх перерахованих офіційно тем бесіди — Україна, Іран, хакери, діалог про стратегічну стабільність — найбільш важлива для учасників саме остання.
Бо під цю саму стратегічну стабільність замасковано тему взаємин між США і Китаєм, де Росія намагається урвати свій інтерес у просторі, що звужується між ними. Ця тема - не про когось іншого, на зразок України, це про себе, про свої великі хотілки і переділ сфер впливу у світі, чим постійно марить Володимир Путін. І на три перших теми вистачило б і години, а бесіда тривала дві.
Оскільки щодо головної теми нічого не повідомляють, отже, поки вагомих зрушень немає. Воно і зрозуміло - питання архіскладне і багатофакторне.
Щодо Ірану - зрозуміло: Штати хочуть, щоб РФ не надавала Ірану підтримку, насамперед, в іранській ядерній програмі. Вважаю, Росія готова це пообіцяти.
З протидією хакерським атакам - теж розшифровується легко. Джозеф Байден вимагає від РФ рішучіших заходів стосовно хакерських угруповань, які атакують життєво важливі об'єкти інфраструктури США, ось не так давно цілий трубопровід зупинили. І США небезпідставно підозрюють, що ці угруповання співпрацюють з російською владою і силовиками.
Думаю, що тут Путін пішов по-накатаному - "нас там немає". Мовляв, ці угруповання самостійні, творять що хочуть, якщо кого зловите, робіть з ними, що хочете. А ми - ні при справах.
І про Україну. Переконаний, що концентрація військ біля наших кордонів — це не підготовка до нападу. Підготовку проводять приховано, швидко і відразу переходять до наступальних дій, а не чекають, поки угруповання виявлять і розгорнуть сили протидії. Ні, це таке суто російське запрошення до розмови.
Бо Кремль хотів отримати б Україну по можливості спокійною і незруйнованою. У вигляді напівфабрикату для союзної держави на зразок нинішньої Білорусі. Бо Кремлю потрібна Україна, що з усіх важливих питань керується рішеннями Кремля, але водночас знаходиться на самозабезпеченні. Саме тому Кремль не хоче завойовувати Україну, бо тоді доведеться її годувати. А грошей у РФ не вистачає, щоб прогодувати навіть Донбас.
Саме Україна, яка нібито добровільно зливається в обіймах з РФ, і може стати духовною сакральною скріпою для нинішнього утопічного імперсько-православного російського проєкту. А без України (і Білорусі, з якою Кремль вже вирішував) мусульманська більшість серед громадян РФ, ймовірно, будуватиме тюркський, а не російський світ.
Тому Путін не залишає надій військовим і економічним тиском примусити Україну до зближення. І не тільки вступ України до НАТО, а навіть поява баз НАТО на нашій території поставить хрест на цих гегемоністських планах.
Як повідомляється, переговори з приводу гарантій США про невступ України в НАТО, яких вимагає РФ, будуть продовжені. І це виглядає куди менш райдужним, ніж втюхують нам у Володимира Зеленського. Хоча, звичайно, Байден напевно сказав все належне про право кожної країни вступати куди завгодно.
Але якщо вам пропонують щось свідомо неприйнятне, ну, наприклад, продати близького родича в сексуальне рабство, ви ж не станете торгуватися, а просто пошлете того, хто пропонує. А щодо України намічається торг…
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред