2022 рік – це період, коли президент Зеленський має відповісти собі на ключове питання про те, якою буде його стратегія переобрання на новий президентський термін.
Судячи з інсайдів, Банкова планує всупереч Конституції провести спершу президентські вибори, а далі - парламентські. Сценарій дочасних виборів поки не розглядається. Дострокових виборів Зеленський не хоче, бо хто ж хоче добровільно відмовлятися від року-півтора своєї каденції?
Для того, аби цей сценарій відбувся, необхідне відповідне рішення Конституційного суду, яке має розтлумачити час наступних виборів до парламенту. Більшість експертів погоджується у тому, що це має відбутися у 2023 році. Однак президент та його команда проти.
Саме тому наступний рік стане ключовим у боротьбі за контроль над Конституційним судом. Власне, вона вже почалася у цьому році. Зокрема, двоє суддів КСУ, яких призначив Зеленський і які не склали присягу цього року, наступного таки її складуть, через що вплив президента на КСУ може посилитись.
Звісно, ситуація ще може змінитися і на Банковій її можуть обіграти. Але за таких рейтингів і у разі, якщо вони й надалі продовжать падати, на дострокові президентські вибори ніхто не піде. Без жодних ризиків на це можна йти протягом кількох найближчих місяців, адже зараз, незважаючи на падіння рейтингів, Зеленський все одно у другому турі виграє у всіх кандидатів, хоч і з невеликим розривом у 5-10%. Однак якщо падіння продовжиться, особливо після того, як люди отримають комунальні платіжки, тоді він може потрапити у точку неповернення, коли почне програвати тим кандидатам, у яких поки що виграє. Саме у цьому і полягатиме найбільша дилема Зеленського у наступному році.
Загалом у 2022 році на Україну нічого нового не чекає. Війна як була, так і триватиме. І хоч деякий час ми вже живемо у стані війни, треба зрозуміти, що рано чи пізно історія повториться, тому що Путін не зупиниться. І два наступні роки для нього - це вікно можливостей, адже у 2024 році у нього президентські вибори. Тож 2022-2023 рік будуть найважчими для України, у тому числі, і в плані російської агресії.
Енергетичні виклики так само нікуди не поділися - це не перша газова війна, у яку ми входимо, бо такі війни були за Ющенка, Януковича і за попередньої влади.
читайте такожЯкщо зима для України буде важкою, Зеленському доведеться провести вибори в РадуСудячи з останніх переговорів між Путіним та Байденом, Росія намагатиметься тиснути на Україну, аби остання імплементувала Мінські угоди. З великою імовірністю союзниками Росії у цих переговорах може виступати як президент Франції Макрон так і, можливо, новообраний канцлер Німеччини Шольц. І тут Україні важливо зайняти позицію, яка передбачала б те, що політична частина мінського процесу себе вичерпала і неможлива до реалізації. Тому ми готові виконувати виключно безпекову Дорожню карту: припинення вогню, відведення військ, обмін територіями, розблокування роботи КППВ. Однак, здається, Офіс президента чомусь не готовий до ведення переговорів у такому форматі.
Єдине, до чого українцям варто бути готовими, то це до нових глобальних викликів. Ми вже бачимо, що ситуація з коронавірусом не покращується, а, навпаки, погіршується. До того ж, невирішене і питання зміни клімату, тож треба думати, що з цим робити. Поки що в України на державному рівні немає ніякого стратегічного мислення щодо міграції, зменшення чисельності населення тощо. Саме про це потрібно говорити і до вирішення цих проблем готуватися.
Віктор Таран, політолог, кандидат наук з державного управління, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
