Війна - це не тільки штурмові дії в посадках, закопування в землю, артилерійські дуелі й атаки фпв-дронів камікадзе. Війна - це насамперед великий обман противника, пошук його слабких місць, неочікувані операції в несподіваних місцях.
Саме тому операція в Курській області виявилася такою успішною - тому що, незважаючи на все наше головотяпство в штабах на всіх рівнях, невміння працювати з секретною інформацією, і відверту зраду (яка завжди є), нашим військовим вдалося використати фактор раптовості та грамотно застосувати потенціал кількох бригад у маневреній війні.
Тепер противник змушений окопуватися, перекидати війська в Курську область з інших ділянок фронту і з Калінінграда. Ймовірно, подальших перспектив у курського прориву немає, навряд чи вдасться значно просунутися, але свою роль ця операція виконала, зламавши плани противника на літній наступ і швидке закінчення війни на його умовах.
Для підтримки дій наших наземних сил у ніч на 14 серпня було проведено масштабну повітряну атаку далекобійними дронами-камікадзе по російських військових аеродромах Курськ, Воронеж, Борисоглєбськ, Саваслейка.
І тут фактор несподіванки і раптовості повністю зіграв свою роль під час удару по нижегородському аеродрому Саваслейка, де базуються Міг-31К - носії надзвукових ракет "Кинджал". Z-блогери пишуть, що на цьому аеродромі, на відміну від прифронтових, "жили мирним життям", не маючи достатньої кількості зенітних засобів і не проявляючи пильності.
Так само нещодавно противник зазнав болючого удару під час атаки українських дронів по липецькому військовому аеродрому, де орки теж "жили мирним життям".
Можна не сумніватися, що противник виправить свою помилку, виготовить ще більше панцирів та інших засобів ППО, і атаки по всіх російських військових аеродромах стануть таким самим важким завданням, як сьогодні атаки по аеродромах у Ростові, Курську, Воронежі. І де війна в повітрі нагадує битву на Донбасі - важку, криваву, без помітних успіхів з обох сторін.
Щоб виграти війну, нам треба діяти швидко, нестандартно, шукати слабкі місця в обороні противника, застосовувати нові тактичні рішення, винаходити нову тактику, робити нові дрони, які зможуть пробити будь-яку існуючу систему ППО.
Фонд підтримки дальніх безпілотних бомбардувань В-52 цим і займається - шукає нові тактичні та технічні рішення, допомагає конструкторам дронів і виробникам, підтримує бойові екіпажі запускачів дронів.
Хто такий Юрій Касьянов
Військовослужбовець ЗСУ, волонтер, активіст ініціативи "Армія SOS", очільний ініціативи "A. Drones". Радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки. Займається виробництвом дронів і БПЛА для української армії і безпосередньо аеророзвідкою, заснував громадське дослідно-конструкторське бюро безпілотної авіації "Matrix-UAV".
Закінчив Київське вище військово-авіаційне інженерне училище в 1991-му, потрапив за розподілом служити в Білорусь. Повернувся до України в 2001 році.
На своїх сторінках у соцмережах активно аналізує ситуацію на фронті.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
