Чому Зеленський не дозволить "втопити" Порошенка законом про олігархів

Аби зрозуміти, які наслідки матиме для Петра Порошенка поява в Україні закону про олігархів, слід зважати на один важливий момент.

Петро Порошенко – найбільш зручний спаринг-партнер для Володимира Зеленського. Оптимальний варіант для Зеленського на наступних президентських виборах – потрапити у другий тур разом із ним когось із "крайніх" персонажів: із Порошенком, який має найбільший рейтинг на україно-націоналістичному фланзі, або з Бойком чи Медведчуком, які мають найбільший рейтинг на російсько-націоналістичному фланзі. Вихід у другий тур із кимось із них дасть гарантовану перемогу Зеленському. Обіграти його здатен буде тільки центристський кандидат, а такого наразі немає.

Тому, як Порошенко плекав Медведчука і Бойка під час своєї президентської каденції, сподіваючись, що Бойко вийде у другий тур, так зараз Зеленський сьогодні плекає Порошенка, не дивлячись на всі протистояння з ним. Зеленський лише формально бореться із Порошенком.

При цьому будь-які дії влади – інформаційні, політичні чи судові – на електорат Петра Порошенка не впливають. Він асоціюється із українською націоналістичною ідеєю, а, як писав Донцов, "націоналізм повинен бути аморальним". Відповідно, люди, які голосують за Порошенка, можуть знати про його аморальні вчинки, тим більше, що вони володіють інформацією про його статки та жагу до грошей, але для них це не є перешкодою для голосування за нього, бо його перевагою є уявний націоналізм. І у Порошенка достатньо стабільне ядро – 15%.

Порошенко є найбільш зручним спаринг-партнером для Зеленського тому, що його антирейтинг є просто захмарним, колосальним – такий просто не дозволить Порошенку виграти на президентських виборах.

Тому всі дії влади щодо Порошенка є просто триманням у тонусі, не більше того. Влада сприяла інформаційному розголосу про "плівки Бігуса", але з точки зору судового переслідування, Петру Порошенку нічого не загрожує, бо він спирається на достатньо пасіонарну й унікальну частину електорату. Влада це розуміє і боїться цього – вона боїться вулиці. На цьому, до речі, ґрунтувалися певні домовленості влади з Порошенком. Коли вона була зацікавлена припинити підтримку Порошенком певних вуличних акцій, очевидно, певні домовленості між ними були укладені.

Втім, деякі удари влади можуть бути досить дошкульними для Порошенка. Наприклад, він злякався, що рішенням РНБО можуть бути запроваджені санкції проти оточення Януковича, адже для нього це створило б проблеми. Тому що, зокрема, ці санкції торкнулися б Володимира Макеєнка, на якого спочатку був записаний телеканал "Прямий", але ніхто навіть не сумнівався, що насправді власником був Петро Порошенко. Рішення РНБО, поміж іншого, могло накласти санкції на телевізійні активи людей з оточення Януковича. І закриття телеканалу "Прямий" було б дошкульним ударом по Порошенку. Дошкульним, але не нищівним. Тож Порошенко був змушений переписати канал на себе, буцімто викупити його у Володимира Макеєнка.

Веду до того, що певні рішення нинішньої влади можуть створювати для Порошенка певні проблеми, але це не позбавляє його політичної ваги і електоральної підтримки.

Те саме стосується і закону про олігархів. Петро Порошенко може потрапити в реєстр олігархів рішенням РНБО, але кількість його прихильників через це не зменшиться. Це для Порошенка може створити лише певні технологічні ускладнення, але їх він із легкістю подолає, наприклад, перепише щось на когось, хто не потрапляє під дію закону про олігархів.

Зокрема, в законі йдеться про те, що людина, яка потрапила до реєстру олігархів, не має права фінансувати політиків або партії, купувати об'єкти великої приватизації тощо. Порошенко зуміє всі ці обмеження обійти, в цьому немає жодних сумнівів.

З формальної точки зору, ця людина з 1998 року не мала права займатися жодним бізнесом, згідно з українським законодавством, і що? Хіба він не обходив ці законодавчі норми? В наших законах прописано, що депутат, міністр чи президент не мають права займатися бізнесом під час виконання своїх обов'язків. Але це не завадило Петру Порошенку, і за час його президентства розквітали магазини "Рошен".

Тож, у нас з'явився черговий закон, який по суті нічого не змінить, принаймні для Порошенка з його уміннями і можливостями. Наприклад, якщо Порошенко формально не матиме права робити внески до політичної партії, це робитиме Кононенко.

Отже, у політичному розкладі через закон про олігархів нічого не зміниться ані для Петра Порошенка, ані для його прихильників.

Олександр Доній, політичний аналітик, голова Центру досліджень політичних цінностей, колишній народний депутат України, голова мистецького об'єднання "Остання барикада", спеціально для Главреда

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред