Депутати Верховної Ради відправили у відставку одразу п’ятьох міністрів чинного Кабміну.
Причин для цього декілька, причому як зсередини країни, і, що найголовніше для Офісу президента, ззовні.
По-перше, за кордоном звертають увагу на те, що в Україні є багато проблем у оборонному секторі. Були суперечки між Генеральним штабом і Міністерством оборони, що абсолютно неприпустимо навіть за умов мирного часу. Як наслідок, через це немає оборонного замовлення, бо Міноборони та Генштаб не можуть вирішити, як саме вони хочуть переозброїти армію та передати це оборонне замовлення до Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, яке має його профінансувати, а, відповідно, Укроборонпром - виконувати. У свою чергу, між Укроборонпромом та Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості є своя суперечка.
Тобто усі сперечаються між собою, через що переозброєння армії йде надто повільними темпами.
Варто також зауважити, що від ладу у оборонній сфері залежить і отримання Україною допомоги від західних партнерів, адже зброю нам надаватимуть лише тоді, коли будуть упевнені, що вона не буде використана не за призначенням, або (не дай боже) опиниться по той бік лінії розмежування.
І це настільки помітно, що навіть президент Зеленський це помітив. Ці суперечки дратують і Офіс президента, і безпосередньо Зеленського, бо він звик до того, що усі працюють разом і добре взаємодіють між собою.
До того ж, Зеленський ще з часів шоубізу звик працювати з людьми, з якими йому комфортно. Наприклад, міністр Уруський - людина із зовсім іншої сфери і у нього немає спільних тем ані особисто з президентом, ані з його Офісом.
Звісно, назріла заміна та активізація роботи в оборонному секторі, але здебільшого президент прибирає людей, які йому не подобаються і призначає тих, хто налагодив співпрацю з ОП та не дратує особисто Зеленського. Найбільш яскравий приклад - Олексій Рєзніков. Він продемонстрував, що він наполегливий і послідовний менеджер, але у той же час він прислухається до будь-яких побажань Офісу президента. Відповідно, його треба просувати далі, на більш відповідальні посади.
Тобто на фаховий принцип формування, особливо у такій галузі, як військова промисловість, абсолютно не зважають і, на жаль, превалює комфортність спілкування.
Це незадоволення ззовні і зсередини впливає на рейтинг. Якщо б зміни керівництва відбулися у соціальному міністерстві, то вплив на рейтинг був би більш швидким. Адже оборонне відомство більш зрозуміле фахівцям, тоді як соціальні проблеми знайомі кожному, хто живе в Україні.
Саме тому після звільнення низки міністрів позитивний вплив на рейтинги буде, але не одразу, а десь за 3-4 місяці. Головне, щоб новопризначені продемонстрували фахову спроможність - залучили експертів, аби те ж оборонне замовлення, яке необхідно країні, було зваженим і стратегічним, щоб було зрозуміло, що ми купуємо чи робимо самі і взагалі у якому напрямку рухаємося.
читайте такожВідставка уряду: кого з міністрів точно не будуть звільняти?Однак цілком імовірно, що його значно скоріше знівелюють ті проблеми, що є у енергетиці і виникають у зв’язку з карантинними обмеженнями. А у випадку, якщо усе стане погано, то планується відставка безпосередньо прем’єр-міністра, а разом з ним будуть змушені піти усі міністри. Однак нові призначенці у оборонному і близькому до нього секторі, скоріше за все, залишаться. Тобто повної ротації не буде, але проблеми спробують списати саме на прем’єра. Чи буде ким його замінити - залежатиме від складності ситуації, у якій ми опинимося, бо може статися так, що Зеленському доведеться долучати людей не зі свого оточення, а тих, хто насправді розуміється на енергетиці.
Але передбачати дії української влади - невдячна справа, бо вона діє не стратегічно, а рефлексійно, реагуючи на події, що відбуваються замість того, щоб виробляти підходи завчасно.
Олександр Кочетков, політичний аналітик, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред