Затяжна і глибока політична криза, "Смута". Цей сценарій можливий у разі різкого ослаблення центральної влади в росії. Суть цього сценарію - на початку війни всіх проти всіх: різних владних і навколовладних угруповань між собою, приватних армій з офіційними збройними силами, місцевих і національних еліт з центральною владою, стихійних бунтів з різних приводів. Мова буде йти про використання зброї і воєнізованих структур. Ще одна особливість цього процесу - в його стихійності. В рамках цього сценарію велика ймовірність частої зміни формальної центральної влади в росії.
Тригером (спусковим гачком) для цього сценарію може стати різке загострення боротьби за владу в рф або в разі смерті путіна, або в результаті перевороту, а можливо і внаслідок катастрофічних поразок російської армії в Україні. Логічний ланцюжок розвитку внутрішньополітичної кризи буде таким: а) обвальна делегітимізація центральної російської влади; б) різке загострення насильницької боротьби за владу в рф і на центральному, і на місцевому рівнях; в) ланцюгова реакція насильства в різних формах.
У разі виникнення такої ситуації російські війська досить швидко підуть (і/або будуть виведені) з України, хоча б частково. Вони знадобляться для внутрішньополітичної боротьби в росії. Цей сценарій є ще одним вікном можливостей для швидкого звільнення окупованих територій України. Однак внутрішньополітична боротьба в росії може частково захоплювати і деякі прикордонні регіони України (перш за все, Донбас і Крим). Також буде велика ймовірність бандитських набігів з прикордонних регіонів росії на прикордонні регіони України. Тому Збройним силам України періодично доведеться проводити бойові дії на території росії.
Але найскладніша і небезпечна проблема, яка може виникнути в рамках даного сценарію – це контроль над ядерною зброєю рф. Тому Захід (США, НАТО і ЄС) і Україна повинні бути готові до спільних і скоординованих дій (можливо, і з деякими російськими політичними силами) щодо забезпечення контролю над російською ядерною зброєю, і нейтралізації її використання.
Смута за своєю суттю буде перехідним політичним періодом і завершиться якоюсь стабілізацією (можливо за участю зовнішніх гравців). Ця стабілізація може відбутися у формі відновлення централізованої структури держуправління в росії. Якщо це буде відбуватися стихійно, то до влади можуть прийти "силовики", з усіма ризиками, що випливають з їх політичної суті. Якщо стабілізації сприятимуть зовнішні гравці, то можливий прихід до влади "технократів", або коаліції "технократів" з поміркованими і прагматично налаштованими "силовиками". Але дуже ймовірно, що в процесі "смути" і подальшої стабілізації відбудеться або повний, або частковий розпад рф.
Повний розпад рф
Цей сценарій може стати наслідком стихійної і масштабної політичної кризи в росії ("Смути" в найбільш повному прояві), повного розпаду централізованої системи управління. Розпад в цьому випадку може відбуватися, швидше за все, по адміністративних межах суб'єктів нинішньої рф, але можуть також виникати федерації або конфедерації низки колишніх суб'єктів рф і нові квазідержавні утворення на основі силового ресурсу своїх засновників. Частина нових державних утворень на уламках рф може виникати за сприяння і під заступництвом сусідніх держав. Зокрема, з високою ймовірністю це може статися в Сибіру і на Далекому Сході, де Китай може взяти під свій протекторат регіони, багаті природними ресурсами. Привиди псевдодержав (таких як "ДНР" і "ЛНР") в цьому випадку воскреснуть в самій росії і будуть працювати на її розпад. Путінська росія запускала вірус розпаду і розколу державності проти своїх сусідів, але цей бумеранг може повернутися в рф і буде руйнувати її зсередини.
Даний сценарій може стати можливим тільки в результаті системних і значних військових поразок росії в Україні, що і спровокує глибоку політичну кризу в рф з подальшим її розпадом. Початок процесу розпаду рф, природно, відверне увагу конкурентних політичних угруповань в росії і російської армії від України. Вони зосередяться на процесі боротьби за владу в росії. Для України виникне сприятлива можливість повністю звільнити всі окуповані території, включаючи Донбас і Крим. Більш того, в рамках даного сценарію Україна зможе істотно впливати на цілу низку нових державних утворень на обломах путінської імперії.
При всій привабливості цього сценарію для багатьох українців, на цей час він видається не найімовірнішим. Для його реалізації потрібен збіг купи факторів - різке ослаблення центральної влади (перш за все, існуючих силових структур) з втратою керованості і контролю над суб'єктами федерації, збіг гострої політичної кризи з різким погіршенням соціально-економічної ситуації в росії, здатність і прагнення місцевих еліт взяти владу в свої руки. Поки на території рф не спостерігається якоїсь помітної національно-визвольної боротьби. Місцеві еліти, які зараз виглядають відносно слабкими, можуть проявити прагнення до державної самостійності тільки в умовах великої смути, такого загострення боротьби за владу в росії, яке призведе до колапсу централізованої системи управління. У цих умовах для місцевих еліт проголошення "самостійності" своїх регіонів буде єдиним способом зберегти керованість на своїй території і забезпечити своє виживання (в політичному, економічному і навіть фізичному сенсах).
Напіврозпад рф
Цей сценарій передбачає не повний розпад рф, а частковий, тобто відділення від росії окремих національних республік, а також деяких інших територіальних утворень. При цьому під контролем центральної російської влади може зберегтися переважна або значна частина країни. Цей сценарій видається більш імовірним, ніж повний розпад рф в силу сильних традицій централізованого управління в росії, відносної слабкості місцевих еліт, і залежності багатьох регіонів рф від фінансової підтримки центру.
До цього сценарію, також, як і до попереднього, можуть призвести значні військові поразки росії в Україні. Відповідно, і при цьому сценарії увагу конкурентних політичних угруповань в росії і російської армії буде вимушено відвернуто від України. У цьому випадку для України також виникне сприятлива можливість повністю звільнити всі окуповані території, включаючи Донбас і Крим.
Конфедералізація рф
Ослаблення (але не критичне) центральної влади в рф (внаслідок військових поразок в Україні і сильної внутрішньополітичної кризи) поряд зі зростанням ролі регіональних еліт може призвести до стихійної федералізації рф і навіть до її конфедералізації. Можливе і поєднання двох цих процесів, коли деякі сильні і самодостатні регіони будуть зберігати зв'язки з рф (або свою присутність в рф) на основі принципів конфедеративності, тобто на умовах свого майже повного суверенітету (як Чечня зараз). В рамках даного сценарію мова буде йти про поєднання загальної державної структури рф з широкою самостійністю регіонів. Це може бути вигідним і прийнятним сценарієм і для регіональних еліт, і для частини колишньої центральної влади. По суті, росією при цьому буде правити коаліція сильних регіональних лідерів і представників центрального держапарату.
Оскільки цей сценарій також буде наслідком сильної внутрішньополітичної кризи в росії, Україна і в цих умовах матиме хорошу можливість для звільнення всіх окупованих територій, включаючи Донбас і Крим.
У багатьох читачів напевно виникне питання: а чому серед сформульованих варіантів подальшого розвитку політичної ситуації в росії немає сценарію демократизації?
Справа в тому, що я не бачу передумов для прямого і швидкого переходу росії до демократичної моделі розвитку. Обвал самодержавства в росії у 1917 р став можливий в тому числі в результаті наслідків революції 1905 р. і наявності ліберально-демократичних сил в держдумі. А які ліберально-демократичні сили в нинішній путінській держдумі?
Поступова демократизація Росії можлива тільки в тому випадку, якщо цей процес ініціює (і то, швидше за все, в обмеженому вигляді на початковому етапі) хтось із політичних спадкоємців путінського режиму (умовні "технократи"), або можливий переможець в ході постпутінської боротьби за владу. Вирішальним фактором в даному випадку стане можливість проведення в росії досить вільних і конкурентних виборів. Однак і тут може виникнути проблема. Умовні "демократи" можуть перемогти на виборах у великих містах і, як мінімум, отримають представництво в новому умовно демократичному російському парламенті. А ось в російській глибинці і на периферії можуть перемогти популістські і постімперські сили, ті ж комуністи, "пост-путінці" або "нео-путінці". Як це не парадоксально, але оптимальним сценарієм для самої росії може бути відносно стабільний і відносно конкурентний режим на чолі з відносно помірною перехідною фігурою, сконцентрованою на внутрішньоросійських проблемах. Якщо оцінювати за функціональною роллю, це політичний режим на чолі з "технократом" без імперських і диктаторських амбіцій, однак, здатний утримати і забезпечити стабільність в постпутінській росії.
Для України ж оптимальним сценарієм буде часткова або повна дезінтеграція росії (але при забезпеченні міжнародного контролю над російською ядерною зброєю), бажано без масштабних насильницьких конфліктів у цьому процесі. Імперія повинна померти! - ось девіз і основоположний імператив післявоєнного періоду для України щодо росії. І це головна умова забезпечення національної безпеки нашої країни, нейтралізації ризиків нової агресії росії проти України.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
