Білорусь бере участь у війні Росії проти України фактично з перших днів. Цьому є відеодокази, що знаходяться у відкритому доступі: зафіксовано, як білоруські танкісти на українській території спілкуються з нашими громадянами. Тож збройні сили Білорусі вже присутні на нашій території.
З моменту початку участі Білорусі ця війна носить регіональний характер. Таким чином, мова йде вже не про збройний конфлікт між Україною і Росією, а про регіональну війну в Європі.
Однак Лукашенко подумує направити в Україну білоруські війська, щоб вони діяли спільно з російськими. Коли це станеться, Україні буде важче. Оскільки білоруська армія не найгірша, а за деякими параметрами навіть краща за російську. Зокрема, у білоруської армії краща дисципліна, укомплектованість і оснащення. У російській армії – самі подивіться на солдатів, яких затримують в Україні – розбрід і хитання. Щоб укомплектувати частини і ввести їх в Україну, в Росії зібрали солдатів з різних частин, тобто вони навіть не знають один одного, познайомилися тільки на навчаннях і не проходили бойового злагодження. З військової точки зору, це класичний варіант "гарматного м'яса". Тому російські війська так і деморалізовані. Російські офіцери не знають особового складу і при першій же небезпеці біжать першими. Зверніть увагу, скільки ми взяли в полон російських солдатів, і тільки пара офіцерів випадково потрапила до нас в полон, тобто офіцери тікають раніше, ніж солдати встигають збагнути, що треба бігти.
Білоруську армію Лукашенко тримає укомплектованою. Вона більш-менш добре оснащена. Адже Лукашенко регулярно купував для армії зброю, сучасні системи і навіть із Китаєм робив спільне озброєння, наприклад, РСЗВ "Полонез". До речі, це дуже серйозна річ із дальністю 200 км, і для нас це буде дуже боляче, якщо вони її застосують.
Єдиний плюс на нашу користь – це мотивація білоруської армії, тобто наскільки білоруси сьогодні готові прийти в Україну і вбивати українців.
У будь-якому випадку буде наказ верховного головнокомандувача Білорусі. Сподіватися на те, що Лукашенка відвідає здоровий глузд, і він одумається, даремно, тому що він зав'язаний у єдиній системі з Путіним.
Путін вже спалив за собою всі мости і просто не може зупинитися. Навіть якщо у нього з'явиться в голові промінь свідомості, він вже не зможе зупинити свою військову машину. Генерали вже відчули кров, дорвалися до війни. До цього вони довго били копитом, хотіли в бій, а їх не пускали: Грузію їм не дали громити повністю, їм не дали втрутитися в Нагірному Карабаху. А в Україні вони просто дорвалися до війни. В результаті вони не намагаються сісти і подумати – вони просто одразу кидають в бій ті резерви, які у них є. Є війська – вперед, до бою.
читайте такожПутін нервує і зривається, а, значить, буде робити все більше фатальних помилок
І вони б'ються. Зокрема, вже не першу добу вони б'ються в районі Гостомеля – об бетонну стіну головою в надії, що колись вони її проб'ють.
У такій ситуації допомога Заходу для нас буде дуже важливою. Якщо нам своєчасно поставлять всю обіцяну зброю, паливо, боєприпаси і т.д., це буде дуже цінно.
Отже, Лукашенко стає в один ряд із Путіним - в ряд військових злочинців, людей, що розв'язали регіональну війну в Європі.
Путін вдався до допомоги білоруської армії тільки тому, що йому не вистачає власних сил. Казахстан і Таджикистан відмовилися допомагати Росії у війні, Вірменія досі не може прийти до тями після поразки в карабаській війні. Ось і залишається Білорусь. Тому Путін і тисне Лукашенка, щоб той дав війська.
Є інформація, що Путін хотів оголосити мобілізацію на півмільйона людей, але йому пояснили, що півмільйона вони будуть ловити півроку. Саме ловити, особливо зараз, коли пішла антивоєнна кампанія. Адже знайти охочих "піти постріляти укропів", як у них говорили в 2014 році, вже мало. Відповідно, Путіну потрібна Білорусь, щоб врятувати становище. Це його крик про допомогу.
читайте такожПід Путіним захиталося крісло, або що свідчить про бажання президента РФ вийти з гри
Якщо Лукашенко не зовсім дурна людина, то якраз зараз він цілком може поторгуватися з Путіним про свої преференції і вирішити, підтримати Росію чи ні, і, якщо підтримати, то на яких умовах.
Більшу небезпеку для нас представляє сухопутне угруповання білоруських військ, ніж авіація. У Білорусі є авіація, але вона не така сильна.
Однак для нас є один позитивний момент – у білоруської армії немає бойового досвіду. Взагалі. Білоруси за 30 років ніде ніколи не воювали. Перший бойовий досвід вони повинні були отримати зараз, тому що Путін попросив Лукашенка надати обмежений контингент військ до Сирії, і ніби як Білорусь готувалася відправити туди 200 осіб, і це був би перший бойовий досвід білоруської армії. Але цього так і не сталося. Отже, білоруська армія необстріляна.
Виходить, що мотивації і бойового досвіду у білоруської армії – нуль, але у неї хороша дисципліна і організованість.
Ще питання – якою буде бойова злагодженість білорусів із російськими військами. Адже це вже будуть об'єднані збройні сили союзної держави, як було написано про навчання "Союзна рішучість-2020". Командувати ними всіма буде генштаб РФ.
читайте такожПісля ракетних ударів по Україні Росія буде проклята на десятиліття
Чи погодиться на це Лукашенко, складно сказати. Як відреагує білоруський народ, ми можемо припустити, враховуючи те, що Лукашенко впорався з усіма протестними настроями в народі. Сподіватися на те, що завтра білоруси вийдуть на вулиці із закликом "не вбивайте наших синів", безглуздо.
Так і в Росії зараз єдиний, хто непритомніє від того, що відбувається, це матері солдатів, які чують в трубці: "Мамо, я в полоні в Україні". Адже в РФ усе заблоковано: Фейсбук, YouTube та інші джерела інформації. Росіяни нічого не бачать і не чують про війну. Вони навіть не можуть відкрити сайт, що містить відомості про вбитих і полонених російський військових на території України, який оперативно створило Міністерство оборони України. Це інформаційна війна, і перше, що в ній роблять – позбавляють противника можливості впливати на уми своїх громадян.
Що ж стосується термінів, то для того, щоб дійти до Києва, білоруській армії вистачить доби. Колісна колона 500 км долає за добу, гусенична – 200 км за добу. Якщо не зупинятися, то їм вистачить півтори доби, щоб пройти 300-400 км. Тільки залишається питання заправки техніки і годування людей. Кожні дві години потрібно робити привал, щоб механіки відпочили, інакше вони будуть спати за кермом і розбивати техніку.
Так, у нас є "Байрактари", які вже знищували колони противника в дорозі. Але не завжди і не скрізь все можна передбачити…
читайте такожАрифметика смерті: чому Росія зустріла пекло в Україні
Отже, найгарячіша і найбільш напружена пора нас чекає сьогодні, 28 лютого.
Втім, не виключено, що Лукашенко спробує знайти для себе "запасний аеродром" на випадок, якщо буде тонути Путін – щоб він не потягнув його з собою. Однак імовірність того, що Лукашенко вчинить так, дуже невелика.
Справа в тому, що переговорний процес сьогодні неможливий, тому що Путін розуміє переговорний процес тільки у форматі Мінськ-3, тобто на ще гірших умовах для України. По-іншому він ці переговори не розуміє. Він чітко сказав, Чого хоче від нас: демілітаризація, нейтралітет, закріплення Росії як гаранта безпеки України, жодних зв'язків із Заходом. Путін не змінить свою позицію ніколи.
Якщо переговори дадуть перепочинок військам, це дуже добре. Але, в будь-якому випадку, це буде просто обмін думками: ми озвучимо свою позицію, Росія – свою.
Україна хоче зберегти суверенітет. Тому вона не припинятиме зв'язки з НАТО, і нейтралітет ми не можемо гарантувати, оскільки так у нас не буде безпеки, і в цьому випадку нас одразу поглине Росія. Роззброїтися зараз, коли вся Європа везе нам зброю, допомагає, і у нас є шанс хоч трохи посилити свою армію, буде пострілом собі в ногу.
До речі, зустріч української та російської делегацій на білоруському кордоні може зіграти з нами злий жарт. Російські війська терміново вимагають оперативної паузи у військових діях для того, щоб Путін встиг перекинути резерв.
Таку помилку зробив Порошенко в липні 2014 року, коли наказав нашим військам припинити вогонь в односторонньому порядку. В результаті, коли ми відновили наступ, ми вже зустріли регулярні частини РФ, які встигли перекинути на нашу територію. Тому така пауза може бути небезпечною для нас.
Олег Жданов, військовий експерт, полковник запасу, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
