Що з обіцяним ще в грудні-січні могутнім російським наступом?

17 березня 2023, 08:20
1131
Бачимо блискуче реалізоБачимовану кампанію з дезінформації противника. Нібито ми їм обіцяли наступ, а його не буде! "Знову Путін всіх переграв".
армія РФ
Росіяни обіцяли наступ, а його не буде, каже Альфред Кох / Міноборони РФ

Усі тут обговорюють прийдешній український контрнаступ. А у мене, до речі, давно є питання, яке я не знаю, кому адресувати, тому задам його тут: а що у нас відбувається з обіцяним ще в грудні-січні могутнім російським наступом? Де він? Нам його ще чекати або можна розходитися?

Чемезов доповідав, що випуск всього підряд у нього збільшився в рази і на порядок, заводи працюють в три зміни, фінанси ллються рікою, erste Kolonne marschiert rechts, zweite Kolonne marschiert links... Де все це? Нам все ще вірити Чемезову або краще вірити нескінченному потоку відеороликів з сумними мобіками, які не бажають без артпідготовки йти в "м'ясні" атаки, або зі злими вагнерівцями, які вимагають боєприпасів?

Бачимо блискуче реалізовану кампанію з дезінформації противника. Нібито ми їм обіцяли наступ, а його не буде! Бе-бе-бе! Обдурили дурня! Чергова многоходовочка і "знову Путін всіх переграв"... Або як?

відео дня

Хоч би Пєсков щось розповів. Коли не треба - він базікає без угаву. А як до справи доходить - як води в рот набрав. Гей, Пєскове! Що з наступом? Він ще не почався або вже закінчився? "Дай відповідь! Не дає відповіді... дивним дзвоном заливається дзвіночок" і далі за текстом. Коротше, знову "Русь! Куди мчиш ти?"

Та й з українським наступом теж поки ніякої ясності немає. Рамштайн-10 (проходив в режимі відеоконференції) виявився, мабуть, найскупішим на коментарі.

Повідомили лише про декілька установок ППО NASAMS від Норвегії та 10 леопардів від Швеції. І тільки натякнули про те, що основною темою обговорення були боєприпаси. Але після наради Резніков був оптимістичний і сказав, що результати його "обнадіюють".

Як в цих умовах можна щось припускати? Усі щось приховують, запускають дезінформацію, картинно панікують або, навпаки, випромінюють впевненість. А як насправді - невідомо…

Залишаються реальними тільки смерті. Це найстрашніший підсумок війни: ні в чому не можна бути до кінця впевненим, крім того, що гинуть люди. Тільки це відбувається по-справжньому. А все інше - це якісь дивні здогади і припущення: є конфлікт Пригожина з МО РФ або це постановка? Є достатньо сил у ЗСУ для наступу чи це блеф? Коли він почнеться і де? У квітні? Травні? На Мелітополь? На Луганськ?

Я розумію, що нам про це знати не треба. І правильно, що не треба. Але як все це витримати звичайній людині? Як живуть люди в Києві? У Харкові? У Львові? У всіх інших містах і селах України? Чи надовго вистачить їхньої віри? Як довго їм ще сподіватися? Чи є у них ще сили триматися в умовах повного вакууму інформації?

Im Osten nichts Neues ... на Східному фронті без змін. Мені здається, що останні пів року мій "щоденник війни" стає книжкою під цією назвою. Рефлексія людини у відсутності правдивої інформації. Нескінченні переливання з пустого в порожнє.

І ось знову: Reuters повідомляє, що наступного тижня Сі Цзіньпін приїде в Москву, а потім, за результатами зустрічі з Путіним, у нього відбудеться розмова (по відеозв'язку?) із Зеленським. Але китайський МЗС цього візиту не підтверджує. І Москва теж мовчить. І як бути? Нам все ще чекати його? Або що?

Я собі нафантазував цілу історію про цей візит. Сі скаже Путіну так, а Путін відповість так, потім Зеленський переговорить з СІ і тоді він запропонує те і те... А насправді досі неясно: чи відбудеться взагалі цей візит. Чи не вигадка це ласих на сенсації журналістів?

Знову ж таки з Америки йде потік якогось незв'язного інформаційного шуму. Трамп хоче з Путіним миритися. Десантіс взагалі вважає війну в Україні другорядним питанням, а в Конгресі, навпаки, сенатори обох партій вимагають негайно почати поставки в Україну винищувачів F-16…

Мене всі мої друзі смикають: скажи, як все буде розвиватися далі? Я проти своєї волі раптом став експертом з цієї війни. І якщо відповідаю, що я не знаю - ображаються: кажуть, що знаєш, та не хочеш говорити, став, мовляв, багато про себе уявляти, раніше був простішим і т. д. І щоб вони не ображалися, я починаю нести якусь нісенітницю, імпровізувати на ходу…

І якщо мої висновки подобається співрозмовнику, то він мене хвалить, каже: "який ти розумний", а якщо я кажу щось неприємне і таке, що не збігається з його бажаннями, то він на мене кричить і кидає трубку.

Зі зрозумілих причин прихильники Путіна мені не телефонують. Тому я все більше спеціалізуюся на розповідях про майбутню перемогу України. Хоча б тому, що я не хочу втратити своїх друзів. Втім, я і сам всім серцем вірю в цю перемогу.

Тут в інтернеті якась інфоциганка Бліновська підняла хороше бабло на онлайн курсі про те, "як правильно хотіти". Може записатися на ці курси? Може я неправильно бажаю перемоги України і всі мої надії скоро впадуть? Бачите, до якого марення може добалакатися людина в умовах відсутності якоїсь повної і правдивої інформації.

А, втім, що нам ще залишається, крім цієї віри? Адже це віра в перемогу добра над злом. Ніяк не менше. Це та сама вічна віра, яка змушує нас жити в цьому світі. Без неї ми б давно перетворилися в тварин. Ну, ось, хоч, як Путін, наприклад.

За відсутності знання віра - це єдине, що підтримує нас. Господи, Всемогутній! Дай нам перемогти! Дозволь покарати зло. Адже ми так довго і терпляче зносили всі витівки цього кривавого клоуна. Тепер настав час розплати.

Наша справа праведна. Ворог буде розбитий. Перемога буде за нами.

Слава Україні!

Джерело

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Реклама
Новини партнерів
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
#}
Ми використовуемо cookies
Прийняти