Підпишіться 
Тому зростання дальності українських БПЛА і ракет, яке ми зараз спостерігаємо, має велике значення. Спочатку наші безпілотники літали на 30 км за лінію фронту, а зараз уже долають близько 2000 км. Якщо дальність становитиме 5000 км, регіональна модель російської економіки стане головною вразливістю для Путіна та його команди. Жити в тому форматі, у якому вони живуть зараз, і вести війну в нинішніх масштабах можна лише завдяки величезним ресурсам, розташованим за Уралом. Якщо ці ресурси вибиваються, система починає руйнуватися.
Нафтова галузь специфічна, і ми вже почали по ній системно бити. Але є й інші галузі та види сировини. Регіональна модель побудована так, що приблизно 50-70% виробництва у різних галузях європейської частини Росії залежить від ресурсів, які видобуваються за Уралом.
Якщо цей ресурс вибити або відрізати, впаде не лише експортний виторг від нафти, золота, платини та іншої сировини. Знизиться й саме виробництво, тому що підприємства європейської частини Росії не отримають сировину, яку вони переробляють.
Це дуже серйозна стратегія, яка потребує далекобійної зброї. Коли нам розповідають: "А як Київ переживе наступну зиму?", варто пам’ятати: якщо зима буде такою, як два-три роки тому, то в Києві сильні морози триматимуться, можливо, кілька днів. А в російських віддалених регіонах, починаючи з листопада і закінчуючи квітнем, температура може становити від мінус 20 до мінус 50 градусів. Там складний доступ і погано працює інфраструктура. Крім того, з’ясувалося, що єдиної енергосистеми у Росії фактично немає. Віддалені регіони Далекого Сходу та Півночі живуть у межах окремих енергосистем. Тому якщо там вивести енергосистему з ладу, перекинути електроенергію з європейської частини Росії буде неможливо.
Це цілий комплекс вразливостей, зумовлених природними умовами та тим, що після розпаду СРСР Росія нічого не зробила для їх усунення. Вони не побудували достатньо нафтосховищ, не створили єдиної енергосистеми й не модернізували критично важливу інфраструктуру.
Усі ці фактори можна використовувати. Ми поки що справді серйозно вдарили лише по нафтовій галузі. Вона важлива для експорту і фінансового забезпечення держави, але це лише початок. Якщо РФ захоче піти далі, негативний сценарій для них буде більш ймовірним, ніж для нас.
Віталій Шапран, спеціально для Главреда
Про персону: Віталій Шапран
Віталій Шапран - економіст, фінансовий аналітик.
У 2007-2018 рр. працював головним аналітиком одного з провідних національних уповноважених рейтингових агентств, у 2018-2019 роках обіймав посаду головного експерта з питань грошово-кредитної політики Секретаріату Ради НБУ.
У листопаді 2019 року був призначений Верховною Радою України на посаду члена Ради НБУ.
З травня 2020 року - член редакційної колегії міжнародного наукового економічного журналу VUZF Review (Софія, Болгарія). Також є членом громадських організацій: Українське товариство фінансових аналітиків (УТФА) та Українська професійна асоціація із захисту інвесторів, кредиторів і страхувальників (УПАЗИКС). Має науковий ступінь PhD, який визнано в ЄС.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
