Що тепер робить товариш Трамп?

Тиждень був цікавий.

Для затравки президент Азербайджану Ільхам Алієв назвав Вірменію "фашистською державою" і недвозначно пригрозив розправою.

Вірменський лідер Нікол Пашинян розгорнуто відповів: це провокація, від мене очікують відповіді "сам ти фашист", але цього не буде. Вірменія зосередиться на підготовці мирного договору і демаркації кордону. На слуху залишається історія зі збитим Росією азербайджанським літаком. Алієв вимагає вибачень і покарання винних. Російська бидломаса обурюється. Один із російських "громадських діячів" третього ешелону обізвав Алієва "скривдженим небратом" і зовсім нехорошим словом. Що широко розійшлося в мережі, бо відповідало настрою дорогих росіян.

Якщо громадського діяча приблизно не покарають, це означатиме демонстрацію справжнього ставлення до Алієва з боку російських вождів. Що Алієв чудово зрозуміє і навряд чи пробачить. На відміну від Пашиняна, президент Мексики Клаудія Шейнбаум дзеркально відповіла Трампу в дусі "ми тебе самого зараз перейменуємо". Різниця в тому, що у Пашиняна ходів немає. Ірану зараз не до нього. Франція далеко, на Сирію і Ліван важелів би вистачило. Тому він змушений демонструвати "стратегічне терпіння". А з Мексикою навіть Штатам доведеться повозитися. Можна загрузнути без видимих результатів. Тому тут може бути цікаве продовження.

Що стосується Канади, Панами і Гренландії - маса коментарів. Але частину важливого не сказали. 2021 рік. Наприкінці року українська сторона голосом через рот на зустрічах і чорним по білому в статтях зверталася до західних товаришів: Росія загрожує не Україні, Росія атакує набір ідей, на якому стоїть світовий порядок і вільний світ. Суверенітет. Територіальна цілісність. Свобода навігації. Свобода слова. І т.д. Якщо Росію не вгамувати, вона все поламає і такий підхід стане нормою.

Не вгамували. Що тепер робить товариш Трамп? І чому в РФ вкрай неоднозначно відреагували на його заяви? Найтупіші почали вихваляти, а ті, хто розумніші, здригнулися.

Трамп відкритим текстом говорить: у гру зі стрясання підвалин можна грати удвох. Тільки давайте по-дорослому. Що-таке Данія? Вона ж Гренландія. Вона ж Фарери. Це блокада Балтики і всіх північних маршрутів для російсько-китайського трафіку.

Рекомендуємо:

"Йде підготовка": у Трампа розповіли про переговори з Путіним і кінець війни

Данія може заткнути тупо все. Якщо отримає пропозицію, від якої не зможе відмовитися. Зараз коментарі Данії виглядають злегка "по-вірменськи", що можна їх запідозрити в узгодженій грі з Вашингтоном. Хоча це звісно не так.

Навіщо Маск просаджує Британію? Щоб Британія не смикалася і не надумала створювати видимість, що є якась альтернативна думка. Залишається Євросоюз, який щось пром'ямлив по-французьки в бік Трампа. Але в ЄС теж досвідчені дядьки з тітками сидять, готуються скористатися моментом. Вони вже закинули думку, що Європа може взяти на озброєння "румунський прецедент" (насправді - це продовження "молдавського прецеденту"). Якщо на виборах перемагає той, хто тобі не подобається, вибори скасовують під приводом зовнішнього втручання. Або спочатку не пускають у перегони.

Якщо Брюссель схвалить / не буде заважати такому підходу, то інвестиції росіян і зусилля американців з форматування політичного поля можуть втратити в ефективності. З огляду на логіку геополітичного хуліганства "удвох", я зовсім не здивуюся, якщо росіяни раптом відчують, що хакери бувають не тільки прокремлівські та китайські. Москва і Пітер - просунуті сучасні міста, там багато чого можна відключити, володіючи ресурсом, якого в України немає. Також раптово може зламатися пара турбін, які Росія вже не вміє виробляти. Або криголами почнуть тонути (а також комплектуючі до них). Всяко може бути.

Ну, і панамський привіт Китаю - це частина пазла "ескалація для деескалації", тому варто ще раз повторити: потрібне фокусування на пріоритетах - нанесення шкоди Росії, внутрішня єдність, запобігання мракобісся у всіх сферах. Тоді ми ще подивимося, хто переживе шторм і з чим із нього вийде.

Джерело

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред