Усе те, що ми спостерігали і до того. Росія, ймовірно, розраховує на те, що їй вдасться вмовити режим аятол та очікує на надходження балістичних ракет з Ірану. Не факт, що системи Patriot зʼявляться у нас протягом двох-трьох місяців. Зараз ситуація виглядає так, що три чверті з тих засобів, що запускає Росія на територію України, збивається на підльоті, але щонайменше чверть долітає і робить свою чорну справу.
Тож є сумніви, що навіть із покращеними засобами ППО нам вдасться покінчити з ракетним терором енергетичної інфраструктури. Крім того, ми бачимо, що ворог починає цілитись і по обʼєктах газової інфраструктури, особливо на Сході.
Тож якщо Москва вирішить припинити транзит російського газу до Європи через Україну, це означатиме, що вона готова перейти до ударів по обʼєктах ГТС України. Мета РФ простежується дуже чітко і полягає у зменшенні наших можливостей у забезпеченні ТЕЦ, які постачають тепло у домівки громадян. Адже зараз наша теплова енергетика значною мірою тримається на газу. І там, де така інфраструктура перебуває у зоні досяжності артилерійських снарядів та реактивних систем залпового вогню, росіяни завдають ударів (як, наприклад, на Харківщині, яка забезпечує до половини газовидобутку України).
Тут росіяни діють поетапно – коли вони зрозуміли, що бліцкриг провалився, то спочатку стали бити по обʼєктах паливної інфраструктури і практично знищили усі нафтобази. Потім розрахунок був на переривання електропостачання, а згодом, у другій половині зими, особливо у лютому, коли і в Європі запаси газу вичерпуються, вони планують завдати ударів по газовій інфраструктурі. Зараз Росія, продовжуючи мізерний транзит, ще намагається показати Європі "добру волю", натякаючи їй, щоб та одумалася. Але, зрозуміло, що це - фальшиві слова, за якими стоїть тільки одне – покарати Європу фінансово (адже за допомогою зменшення транзиту газу ціна на нього у ЄС піде вгору), а Україну – військовим шляхом і створити передумови для "холодомору". Бо попри проблеми з електропостачанням, у містах зберігається теплопостачання.
І саме роботу останнього Росія намагається підірвати. Бо без світла ще можна якось прожити за допомогою різних систем живлення, а от інша справа – відсутність тепла в умовах низьких температур. Але Росії цього не вдасться, бо українська ГТС є інтерконнективною, тобто якщо щось і буде виведено з ладу, є й інші маршрути. Але це не означає, що ворог припинить завдавати по нам ударів.
Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з питань енергетики, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
