12 січня США і Велика Британія завдали ударів з повітря по 60 об'єктах хуситів в Ємені. Операція стала відповіддю на численні напади на комерційні цивільні кораблі в Червоному морі.
Нагадаю, що після того, як в Ємені стався державний переворот, хусити атакували не тільки цивільні кораблі. Ще з 2015 року хусити почали атакувати нафтову інфраструктуру Саудівської Аравії. Американці, до речі, тоді допомагали уряду Ємену, після чого хусити, фактично, отримали під свій контроль ті ресурси, які вкладали американці.
Хуситам активно допомагав Іран - вони, до речі, так само, як і Росія у війні проти України, запускали аналоги "шахедів" по нафтопереробних заводах. У Червоному морі вони вже перейшли в режим активних ударів по торгівлі, що стало загрожувати збитками багатьом компаніям. Крім того, хусити робили спроби ударів по американських кораблях, що і стало причиною для переходу до знищення Штатами їхньої інфраструктури.
До слова, днями Іран захопив танкер в Оманській затоці, проте відкрито лізти у війну з США та їхніми союзниками він не стане. Оскільки це загрожує безпосередніми ударами по Ірану як з боку Ізраїлю, так і союзників США – у тієї ж Саудівської Аравії вже давно сверблять руки.
Тому Іран навряд чи стане йти на відкриту конфронтацію. А оскільки точок нестабільності стає більше, тепер США вперше з часів виведення військ з Афганістану показують силу. Адже якщо не втрутитися зараз, надалі їм буде складніше зупиняти процеси, які вже запущені в світі.
Поки що зарано говорити про те, що ці удари можуть перерости в нову війну, але далі США будуть стежити за реакцією на свої дії – якщо атаки хуситів триватимуть, то і удари з боку США не припиняться.
Основним призвідником створення точок нестабільності, в першу чергу, є Китай. Він робить це, щоб розпорошити силу Сполучених Штатів Америки. З їхньої подачі наступною гарячою точкою може бути Північна Корея, Філіппіни, а "вишенькою на торті" для Китаю, звичайно ж, є Тайвань.
Росія, яка заговорила про скликання засідання ООН через обстріли Ємену, використовується як консильєрі Китаю, адже оскільки вона скликає Радбез від свого імені, Китай нібито залишається осторонь.
РФ змушена йти на такі кроки, щоб бути корисною Китаю. Тому Росію будуть активно використовувати для створення додаткових точок напруги в світі. Адже на Близькому Сході у РФ залишилися давні зв'язки ще з часів Радянського Союзу. І не будемо забувати, що Кремлю вигідна будь-яка дестабілізація в цьому регіоні, оскільки це сприятиме зростанню цін на нафту. Однак саме в цьому можливому подорожчанні інтереси Росії і Китаю розходяться.
Якщо ж на Близькому Сході все-таки розгориться велика війна, є ризик, що США можуть переключити увагу з України. І нам потрібно враховувати таку небезпеку вже зараз і робити ставку на розвиток власного ВПК, щоб зменшити залежність від США По багатьох позиціях. Тому що ми повинні розуміти одну просту річ – у США немає жодних зобов'язань перед Україною. Оскільки, на відміну від Ізраїлю, Саудівської Аравії та Південної Кореї, у Штатів з Україною немає підписаних договорів, які вони повинні виконувати.
Тарас Загородній, політичний і економічний експерт, спеціально для Главреду
Хто такий Тарас Загородній
Тарас Загородній - політтехнолог і експерт. Більше двадцяти років займається політичним консалтингом, брав участь у виборчих кампаніях в якості політтехнолога, веде блоги в українських ЗМІ. Також його запрошують на політичні ток-шоу в якості експерта.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
