
Проблема не в тому, що війна, а в тому, що ми живемо так, немов вона ось-ось закінчиться. Ну там, перемир'я, тиск Заходу, обіцянки Трампа, позиція Китаю, падіння цін на нафту (вже зростання), смерть Путіна, розвал Росії...
Ми (суспільство) постійно чекаємо кінця війни. Це природно. Ми напружуємо всі ресурси, закриваємо очі на відверті дурниці, миримося з дурнями, терпимо труднощі, тому що війна.
За 11 років війни вже з'явилося покоління, яке народилося під час війни, і ніколи не бачили миру.
У нас немає, по суті, ні нормальної шкільної освіти, ні якісної системи охорони здоров'я, ні умов для розвитку бізнесу, ні демократичних свобод - тому що війна, яка ось-ось закінчиться, і тоді все буде.
А вона не закінчиться.
Нам треба навчитися жити під час нескінченної війни.
Без постійного напруження всіх сил, без бусифікацій і спекуляції навколо війни, без обмежень для бізнесу і свободи слова, на основі громадянського консенсусу і політичного плюралізму.
Війна буде довгою - не можна життя відкладати на потім.
Путін так і не погодився (навіть не відповів) на 30-ти денне припинення вогню. І до Стамбула він, звісно, не полетить. Навіть Гітлер і Сталін не поводилися настільки нахабно. Чим менше зло отримує по зубах, тим воно сильніше. І поки все прогресивне людство тільки лякає путіна санкціями, Трамп підіграє йому, а Сі підтримує, - зло не зупиниться. Уся ця псевдодипломатична риторика - блеф. У цієї історії немає жодного мирного рішення. На жаль.
Хто такий Юрій Касьянов
Військовослужбовець ЗСУ, волонтер, активіст ініціативи "Армія SOS", очільний ініціативи "A. Drones". Радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки. Займається виробництвом дронів і БПЛА для української армії і безпосередньо аеророзвідкою, заснував громадське дослідно-конструкторське бюро безпілотної авіації "Matrix-UAV".
Закінчив Київське вище військово-авіаційне інженерне училище в 1991-му, потрапив за розподілом служити в Білорусь. Повернувся до України в 2001 році.
На своїх сторінках у соцмережах активно аналізує ситуацію на фронті.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред