114-ий день війни мало що змінив на фронті. Можливо, настають якісь великі зміни, але поки що карта боїв виглядає майже так само, як і днем раніше.
Окремо стоїть перше застосування протикорабельних ракет "Гарпун", якими було потоплено російське багатофункціональне судно "Олексій Бех". Його в пресі чомусь називають буксиром, але в реальності це багатофункціональне аварійно-рятувальне судно. Довжина 57 м, водотоннажність 1600 т.
Українські військові кажуть, що судно везло на острів Зміїний боєприпаси і військових. Якщо це так, то це означає, що зовсім погані справи у росіян, раз вони рятувальними буксирами солдатів і боєприпаси возять...
А якщо це не так, то тоді взагалі незрозуміло навіщо було з Севастополя ганяти рятувальник до Зміїного. Може, у них там щось горіло? Чи ще чомусь треба було когось рятувати на острові? Коротше, темна історія.
Улов, прямо скажемо, не великий: суденце не військове, маленьке, але будемо вважати, що це проба пера. Тут важливо інше. Справа в тому, що у зв'язку з потопленням крейсера "Москва" Чорноморський флот РФ втратив ЗРК С-300 морського базування, який стояв на крейсері. І, відповідно, зникла та парасолька ППО, яка покривала величезну акваторію північно-західної частини Чорного моря, всередині якої російські судна могли почуватися в безпеці.
Тоді російські флотоводці, щоб їхні кораблі могли вирішувати бойові завдання, а не стояти на вічному приколі в Севастополі, вирішили примотати до їхніх палуб ЗРК "Тор", які, звичайно, не С-300, але все-таки, в теорії, повинні давати якийсь прийнятний захист від можливих українських атак.
Стояв такий ЗРК "Тор" і на рятувальнику "Олексій Бех". І не захистив його від українського "Гарпуна". Який з цього висновок? А висновок з цього найсумніший для росіян: ЗРК "Тор" від "Гарпуна" не захищає. Тому, дорогі російські адмірали, відмотуйте назад ЗРК "Тор" з палуб своїх корабликів і здавайте їх на склад: вони не приносять користі.
читайте такожГолуби, яструби і клоуни Кремля: як Путін заганяє себе в глухий кут
Скільки кораблів Чорноморського флоту тепер не можна задіяти для виконання бойових завдань і операцій постачання – не можу знати, але думаю, що багато. Тож "Гарпун" рулить!
А от тепер можна подумати і про відкриття руху з портів Одеса і Миколаїв. Тепер російські кораблики ближче, ніж на 90 км до українського берега підходити не будуть.
Не знаю, може, я чогось і не розумію, але схоже, що дорога до вивезення українського зерна відкрита... От такі от великі наслідки випливають із потоплення маленького суденця... Ну, хіба це не привід для оптимізму, а?
У Києві побували канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Франції Еммануель Макрон, прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі і президент Румунії Клаус Йоганніс.
Всі вони і оптом, і вроздріб запевняли Зеленського в тому, що не вимагатимуть від України територіальних поступок в обмін на мир, запевнили в повній підтримці і пообіцяли зброю.
Днем пізніше прибув прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон і теж запевнив, висловив, похвалив, виявив найщирішу, принципову, безкомпромісну, на благо, в ім'я, на честь, в пам'ять, дотримуючись принципів, цінності, непорушно і т.д. Коротше, цьомки-цьомки.
І сказав: давайте ми будемо вчити ваших солдатів по 10 тисяч чоловік на курсах по чотири місяці. Тобто навіть якщо вони прямо зараз прилетять до Англії на навчання, то перший випуск буде наприкінці жовтня – початку листопада. Бач як довго він воювати зібрався... Хоча дідько його знає, скільки ця війна ще триватиме... Може, і другі 10 тисяч потрібно буде вчити і випускати вже в березні. Якось усе це невесело виходить.
Ну і, звичайно, я не можу пройти повз виступи на ПМЕФ. Путін, як завжди, ніс якусь маячню і без кінця розповідав, що він вбиває людей і руйнує міста в Україні строго відповідно до міжнародного права. А от американці всю дорогу вбивають і руйнують, порушуючи це право.
У його уявленні, мабуть, люди, гинучи під його бомбами і снарядами, повинні відчувати гордість від того, що їх вбивають у суворій відповідності з міжнародним правом....
Особливо мені сподобався пасаж про те, що він великий прихильник права народів на самовизначення. Цей його перл йшов практично одразу за його ж пасажем про те, що головне – це суверенітет. І я так і не зрозумів з його виступу: він Чечню в крові втопив, поважаючи її право на самовизначення або все-таки захищаючи суверенітет Росії? І де був його улюблений нині казус Косова, коли він душив чеченську свободу?
читайте такожРосія дотрезвонилася: як Зеленський відшмагав Путіна Європою
Звичайно ж, я отримав величезне задоволення від того, як його розмазав президент Казахстану Токаєв. По-перше, він чітко пояснив, що не можна бути одночасно і прихильником суверенітету, і захисником права народів на самовизначення. А, по-друге, він прямо назвав "ЛНР" і "ДНР" квазідержавними утвореннями, які Казахстан ніколи не визнає.
Але особливо мене вразив короткий, п'ятихвилинний виступ китайського лідера Сі Цзіньпіна. І навіть не весь виступ (він в основному складався з округлих формулювань про дружбу і співробітництво), а наведена ним у середині виступу китайська мудрість. Ось ця цитата цілком:
"Розумна людина навіть у вигідному становищі тримає на увазі можливу шкоду, а в положенні невигідному бачить потенційну можливість. Небезпека і можливість співіснують завжди, подолавши небезпеку – отримаєш можливість. Сила – у впевненості. Чим більше труднощів – тим важливіша впевненість".
Можете прослухати його промову. Він досить театральними паузами виділив цей шматок свого виступу. І за змістом він ніяк не збігався ні з тим, про що він говорив до цього шматка, ні з тим, про що говорив після. Це був явний меседж Путіну. І, мені здається, Путін це зрозумів.
Як би я розшифрував послання Сі Цзіньпіна? Давайте по частинах.
Перше: "Розумна людина навіть у вигідному становищі тримає на увазі можливу шкоду". Тут все просто: Вова, ти не прорахував негативні наслідки свого рішення. Ти вважав своє становище напередодні вторгнення настільки вигідним, що не побачив приховані в ньому вади і небезпеки.
Друге: "...а в положенні невигідному бачить потенційну можливість". Тепер ти, дорогенький, у дупі. Думай тепер, як із неї вибиратися. І не проґав свій шанс. Тому що навіть із найгіршої ситуації завжди є вихід. Головне – його побачити.
Третє: "Небезпека і можливість співіснують завжди". Ти, Вова, хочеш, щоб я тобі допоміг. У цьому ти бачиш свою можливість вибратися із дупи, в яку ти сам себе загнав. Але я бачу в цьому небезпеку для Китаю.
Чверте: "...подолавши небезпеку – отримаєш можливість". Ти отримаєш мою підтримку, тільки якщо усунеш ризики для мене. А це можна зробити тільки одним способом – закінчити війну. Допоки ти воюєш – ти моєї допомоги не отримаєш, тому, що я тут бачу для себе небезпеку.
П'яте: "Сила – у впевненості. Чим більше труднощів, тим важливіша впевненість". Прийми, нарешті, рішення: якщо ти можеш перемогти, то перемагай. Це теж варіант закінчення війни. Якщо не можеш – закінчуй її, тобто просто забирайся геть. Твоя проблема в тому, що ти ніяк не зізнаєшся собі, що ти не можеш перемогти і ти зазнав фіаско. Ти продовжуєш те, в чому ти сам вже не впевнений. І чим далі ти продовжуєш цю війну, тим більше труднощів у тебе виникає. І тим менше у тебе впевненості. А має бути навпаки.
читайте такожЧому є загроза, що Росія захоплюватиме нові українські території
Коротше, підсумок такий: визнай поразку, і ти отримаєш мою підтримку. Поки ти воюєш – моєї допомоги не чекай.
Особисто я так зрозумів це послання. І я навіть не бачу ніяких інших варіантів інтерпретації цього чіткого і ясного висловлювання.
Хлопці! Китай відмовив йому в підтримці. Це ясно, як Божий день. Ну прочитайте ж ще раз цей шматок виступу Сі Цзіньпіна. Ну точно ж, ну чорним по білому!
А все тому, що навіть китайці знають, що наша справа – права, що ворог буде розбитий, і що перемога буде за нами.
Альфред Кох, російський політик і бізнесмен, колишній заступник Голови Уряду РФ (1997), екс-голова Держкоммайна Росії
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
