
Трамп орієнтується на вирішення своїх суто практичних політичних і корисливих завдань. Але Ілон Маск, Пітер Тіль та інші ультраправі мільярдери, які стоять за ним і Венсом, мають певну ідеологічну картину майбутнього. Почасти їхній проєкт відповідає ідеям "Темного просвітництва", але він жорсткіший і конкретніший.
Маск і близька до нього група "капітанів бізнесу" хочуть, щоб у політиці діяли ті самі правила, що й в економіці: панували найуспішніші та "найефективніші". На практиці це означає, що мільярдери, власники найбільших сучасних корпорацій, які домінують у світовій економіці, мають панувати і у світовій політиці.
Влада мільярдерів не повинна залежати від волі лузерів-виборців. Сьогодні вони обрали Трампа (рейтинг якого вже падає), а завтра проголосують за його ворогів. Маск і Ко фактично хочуть зробити Трампа новим "королем", незалежним від демократичних інститутів і законів, і правити з-за його спини. Така система за їхнім планом має поширитися і на Європу, через перемогу там ультаправих партій. А країни, що розвиваються, просто ізолюють, збудувавши глобальний "паркан", щоб їхнє злиденне населення не заважало новій аристократії будувати для себе "техно-рай".
Я спробую описати тут, який вигляд міг би мати в майбутньому світ, якби Маску і Ко вдалося реалізувати свої плани.
У цьому суспільстві були б три основні соціальні страти.
1. Нова аристократія - власники технологічних корпорацій, що перетворюють світ під власні потреби та інтереси через біогенетичні експерименти, розвиток штучного інтелекту, роботизацію й автоматизацію виробництва та послуг.
Вищим досягненням цієї технократичної аристократії може стати створення надпотужного штучного інтелекту, який керуватиме світом у її інтересах.
Отримуючи наддороге і мегаскладне медичне обслуговування, "аристократія" житиме набагато довше, ніж звичайні люди.
2. Новий плебс, фактично позбавлений політичних прав і впливу. Йому запропонують віртуальні розваги замість реального якісного споживання, автоматизовані послуги та масові товари, а також різні цифрові відволікальні механізми, щоб він навіть не думав втручатися у справи правлячої еліти. У процесі технологічної революції, внаслідок автоматизації, робота багатьох нових "плебеїв" стане непотрібною, вони існуватимуть на соціальну допомогу, а реальну справу їм замінить колупання в гаджетах.
3. обслуговуючий персонал еліти, який буде підтримувати її високу якість життя. "Обслузі" дозволять жити краще, ніж основній масі, але вона залишиться безправною.
Нова аристократія ходитиме до небагатьох ресторанів, що залишилися, де довгоногі офіціантки розносять ексклюзивні страви, приготовані професійними шеф-кухарями. А плебс - запиватиме колою гамбургери зі штучного м'яса, які привезуть до них додому з автоматизованої Ма(с)к-фабрики роботи-кур'єри. Еліта подорожуватиме на літаках і яхтах, а плебс "літатиме на Гаваї", не виходячи з дому за допомогою спеціальних електронних окулярів від компанії Маска.
Маск і йому подібні чудово розуміють, що кожна людина - це навантаження на екологію планети, і що вищий рівень її споживання, то більшим є це навантаження. Тому, щоб уникнути глобальної екологічної катастрофи, жити "на повну котушку" в реальному світі зможуть тільки представники "нової аристократії". А плебс отримуватиме віртуальні розваги, жуйку для мозку з гаджетів. Робота більшості цих людей скоро буде не потрібна. Чим їх зайняти еліті? Уже зараз людей з дитинства привчають сидіти в ай-фонах.
Це і є проєкт Маска, не озвучений публічно, але легко реконструйований за реальними діями мільярдера і його партнерів.
Такий проєкт відповідає поглядам авторитарних лідерів - Путіна, Сі Цзіньпіна та їхніх олігархів. Маск хоче разом із ними вести світ у нове середньовіччя, де вузький прошарок аристократії авторитарно управляє суспільством, а основна частина населення перетворена на плебс, рота якому заткнули хлібом із фаст-футу і видовищами з ай-фона.
Хто такий Ігор Ейдман
Ігор Віленович Ейдман (25 вересня 1968, Горький) - російський соціолог, один із найбільш публікованих дослідників путінізму як соціальної та політичної системи.
З 1995-го по 2002-й рік очолював піар-агентство "Центр соціальних інновацій". Ігор Ейдман є автором антиолігархічної кампанії Бориса Нємцова.
З 2002-го до 2005-го року Ігор Ейдман працював одночасно в центрі політконсалтингу "Ніколло М" і Всеросійському центрі вивчення громадської думки (він же ВЦВГД).
У 2010-му році виступив одним із підписантів опозиційного листа "Путін повинен піти".
У 2011-му році переїхав до Німеччини.
Ігор Ейдман у 2014-му році випустив книгу "Нова національна ідея Путіна". У 2016-му році була видана його книга "Система Путіна: Куди йде нова Російська імперія?"
Ігор Ейдман - автор численних публікацій і статей, активно пише на своїх сторінках у соцмережах. У своїх матеріалах він докладно розбирає сучасну російську політику, виступає проти війни в Україні, нещадно висміює Путіна, "духовні скрєпи" і "русскій мір".
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред