До кінця року — без миру: як ультиматуми Кремля блокують переговори

Путін своїми заявами про готовність до завершення війни полемізує не із Зеленським. Він відповідав Трампу — і ця відповідь дуже показова. З одного боку, як і очікувалось, Путін не збирається виконувати ультиматуми Трампа. З іншого боку, прозвучав досить відвертий натяк на готовність домовлятися в закритому режимі.

Судячи з усього, такі переговори вже розпочалися. Про це свідчить заява Трампа, що до Москви їде Уіткофф. Однак враховуючи непоступливу позицію Путіна і той факт, що ультиматуми, озвучені ним ще минулого року, залишаються чинними, можна зробити висновок: щонайменше до кінця року жодних серйозних зрушень у переговорному процесі не буде.

Щодо можливої зустрічі лідерів, про яку нині говорить Зеленський, то така зустріч має сенс лише тоді, коли буде про що домовлятися. І тут залишається та сама проблема: Путін, як заявляли і Пєсков, і Лавров, начебто готовий зустрітися, але лише для того, щоб Зеленський підписав російський меморандум — тобто прийняв умови Москви, які для України є неприйнятними.

Для нас така зустріч матиме сенс лише за участі Трампа. Є надія, що саме присутність Трампа може змусити Путіна піти на певний компроміс заради припинення вогню. Але поки що шансів на це дуже мало. Теоретично зустріч може відбутися, якщо Путін цього захоче, але навіть якщо вона станеться без попередніх домовленостей, вона навряд чи просуне процес далі.

Позиція України полягає в тому, що справжні переговори мають відбуватися на найвищому рівні, а не на рівні Мединського. Участь Трампа в таких переговорах створює хоча б шанс на досягнення домовленості про припинення вогню.

Якщо ж говорити про ультимативну заяву Трампа щодо можливого посилення санкцій після 8 серпня, і реакцію Путіна, який після цього "вийшов у люди", то важливо розуміти: змін у політиці США не буде, доки Путін не погодиться на припинення вогню. Трамп може відтермінувати санкції лише в разі, якщо Уіткофф повернеться з Москви зі зрозумілим сигналом: Путін готовий обговорювати припинення бойових дій. Якщо цього не станеться, санкції будуть запроваджені.

Втім, не варто очікувати на "пекельні" санкції. Наприклад, повного мита у 100% на китайські товари не буде, адже головна причина тут — не Путін, а прагнення Трампа досягти домовленостей із Сі Цзіньпіном. США й Китай ведуть складні переговори, і обидві сторони не хочуть торговельної війни. Індія, натомість, уже робить поступки, поступово скорочуючи закупівлі російської нафти — саме такий тиск і може бути ефективним.

Можливі санкції саме проти російських товарів — але обсяги торгівлі невеликі, тож це буде радше символічнимпокаранням. Натомість більш дієвими можуть бути точкові санкції: проти танкерного флоту РФ, у банківському секторі, у координації з ЄС тощо. Але і вони не призведуть до миттєвої зміни позиції Кремля. Це скоріше сигнал: Трамп буде тиснути.

Найбільш ефективним інструментом такого тиску залишається постачання зброї Україні з боку США. Реальні переговори почнуться лише тоді, коли нам вдасться стабілізувати фронт за підтримки західних партнерів. Саме це стане вирішальною передумовою. Адже коли Путін зрозуміє, що воєнним шляхом не досягне бажаного, і що його ультиматуми не працюють, тоді, можливо, через певний час, розпочнеться реальний діалог. Але і це не гарантовано.

Рекомендуємо:

Путін зробив заяву про припинення вогню: Зеленський різко відповів диктатору

Санкційний тиск поки що не такий потужний, щоб істотно знизити доходи РФ, за рахунок яких вона веде війну. Якщо ці доходи скоротяться, наприклад, через падіння цін на нафту або зменшення обсягів продажу, — це також може змінити підхід Кремля і зробити його менш ультимативним, більш реалістичним.

Так чи інакше, наразі жодних реальних передумов для завершення війни цього року нкемає. Хіба що щось раптом переклинить у голові Путіна, і він вирішить домовлятися з Трампом заради збереження перспективи домовленості, тоді — так. Але виходячи з позиції Путіна, реальної воєнної ситуації єдине, на що ми можемо сподіватися до кінця року, — це початок реальних переговорів.

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента", спеціально для Главреду

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред