МВФ висунув порцію чергових вимог, які повинна виконати Україна для отримання наступних траншів кредиту. Однак виконання жодної з цих вимог не принесе користь нашій державі та економіці. Разом із тим, Україні немає ніякого сенсу брати гроші у МВФ, тому що драконівські умови, які нас зобов'язують виконувати, просто вбивають українську економіку.
Наприклад, Україна, щоб отримати новий транш, пообіцяла МВФ не вводити податок на виведений капітал. Фонд цікавить одне – щоб у нашій країні розширювалася податкова база, і Україна розраховувалася з боргами перед ним, а також з боргами спекулятивного капіталу, який за ним стоїть. От, власне, і вся історія – про жодне економічне зростання тут не йдеться, тому що це ризиковано, з їхньої точки зору.
Україні пора припинити розмови про співпрацю з МВФ. Оскільки ми вже три роки виплачували борги, які набирали ще в 2015 році, тобто пройшли пікові виплати, і ніяких проблем немає, як немає зараз і ніяких шоків для української економіки. Золотовалютні резерви нашої країни в нормальному стані, податки надходять добре.
Однак наша влада займає хитру позицію. Замість того, щоб скорочувати дефіцит бюджету, вона, навпаки, займається дерибаном, а тому й виникає потреба в додатковому фінансуванні.
Здавалося б, однією з вимог Фонду є прийняття бюджету-2022 з дефіцитом бюджету не більше 3,5%. Однак все це "казки про білого бичка", адже всі розвинені країни, враховуючи, що коронавірус ще не переможений, активно нарощують дефіцит бюджету і активно запозичують. Ми повинні виходити з власних інтересів, а не йти до штучних показників, які не мають ніякої прив'язки до реальності. Бюджет повинен бути прийнятий таким, щоб працювала економіка... Навіщо нам тоді потрібні ці 2,5 мільярда від МВФ, адже це копійки?
Крім того, задумайтеся, що Україна віддала за кредити МВФ. А вона віддала, наприклад, Нацбанк в управління незрозумілим людям. Як говорив Ротшильд: "Дайте мені контроль над випуском грошей в державі, і мені плювати, хто буде писати її закони". А випуском грошей якраз і займається Національний банк.
Тому я вважаю, що Україна, перш за все, повинна мислити прагматично і думати про захист власних національних інтересів. Наприклад, їй вже давно слід прийняти закони про локалізацію виробництв і державних закупівель, який нам не дають прийняти країни G7. Тоді нам не будуть потрібні жодні додаткові фінансування і подачки МВФ в обмін на виконання драконівських умов.
читайте такожКурс гривні: яких сюрпризів чекати під ялинку
До того ж, зверніть увагу: борг ми повернули, а умови залишилися ті самі. Припустимо, ви взяли машину в кредит, виплатили кредит повністю, але у вас все одно залишилися зобов'язання перед банком, наприклад, ремонтуватися на конкретних СТО, заправлятися на конкретних заправках і т. д. Так, а в чому тоді сенс цих кредитів?
Нам штучно нав'язують думку про те, що без МВФ ми не проживемо. Зараз вже проживемо. Гроші від МВФ нам дійсно були потрібні в 2014-2015 роках, коли на наших ринках був шок, коли ми, по суті, втратили 20% економіки – Донбас. А зараз це вигідно тільки спекулятивному капіталу і фондам-стерв'ятникам, які просто накидають нам нові борги, щоб ми ніколи з цієї прірви не вибралися.
Одним словом, якщо Україна перестане отримувати кредити МВФ, ніякої катастрофи не трапиться. Витісніть імпорт з держзакупівель, і все, нам не потрібні будуть жодні кредити. Вирівняйте платіжний і торговий баланс, щоб ми виходили хоча б в нуль, проведіть нарешті енергоефективну модернізацію країни, щоб ми стали менше споживати газу – от нам і не будуть потрібні жодні кредити МВФ.
Тарас Загородній, політичний та економічний експерт, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
