Друга спроба: чому Україна та Польща знову взялися будувати газопровід

Україна та Польща домовилися побудувати газопровід, який дасть змогу наростити обсяг газу у бік східного кордону Польщі.

Насправді, ідея будівництва інтерконнектора не нова. Між Польщею та Україною вже існує трубопровідне сполучення, по якому понад 60 років російський газ транзитом постачається до Польщі.

Звісно, що за 60 років багато чого змінилося і у нових реаліях на європейському газовому ринку ситуація потребує модернізації - у даному випадку, розширення можливостей, пов’язаних із збільшенням газової співпраці між Україною і Польщею. Адже традиційно вона зводилася до того, що Україна щороку забезпечувала транзит близько 5 мільярдів кубометрів російського газу до Польщі, в обмін на те, що починаючи з 2013 року, Україна стала отримувати невеликі обсяги газу (близько 1,5 мільярди) по реверсу, бо більше не дозволяли потужності. Тому звідси і виникла ідея збудувати новий інтерконектор для того, щоб збільшити ці обсяги.

Такий проект був технічно підготовлений більше 5 років тому - у грудні 2017 року Укртрансгаз і польський газовий оператор підписали відповідну угоду щодо об’єднання газотранспортних систем. Але питання у тому, що його реалізація ніяк не наставала, бо на той час в Україні ще не відбувся анбандлінг Нафтогазу, а в польської сторони не було ясності щодо того, які потужності можуть бути задіяні для постачання газу в Україну, адже термінал у Свіноуйсце по прийому скрапленого газу був збудований, однак був передусім зорієнтований на проблеми польського ринку.

Зараз ситуація актуалізувалася у зв’язку з тим, якщо Росія припинить транзит газу через Україну, ці реверсні схеми, які працювали впродовж майже 10 років перестануть функціонувати. Оскільки газ отримувати потрібно і Україна зорієнтована на європейський газовий ринок, найбільш доступним варіантом і простим варіантом є якраз польський напрям, з використанням терміналу у Свіноуйсце, звідки можна буде імпортувати скраплений газ, розвантажувати його там, через процес регазифікації він потрапляє до труби і далі, через ГТС Польщі Україна може отримати необхідну кількість газу.

Окрім того, до кінця року Польща збирається почати експлуатацію газопровід Baltic Pipe для імпорту газу з Північного моря і має намір повністю відмовитися від імпорту російського газу, адже потреба Польщі у газі зростає через виведення вугільних потужностей.

І це найбільше цікаво, адже ті потужності, які є у Польщі як для скрапленого газу, так і для трубопровідного, забезпечують саме потреби Польщі - тобто вільних потужностей особливо не передбачається. Тому певні обсяги газу вони зможуть перевалювати через свої потужності, і це стане для України одним із каналів імпорту газу з європейського ринку через його фізичне переміщення по території Польщі.

Окрім інтерконектора, польська сторона по своїй території має зробити певну модернізацію ГТС, аби вона могла працювати в українському напрямку, адже до того вона працювала лише зі сходу на захід.

Тож з технічної точки зору питань немає, з політичної підтримки теж, але питання у тому, чи буде це комерційно виправдано. Адже ціна на газ зараз шалена і якщо вона навіть трохи знизиться, то усе одно буде високою, тому це робить подібні проекти окупними.

читайте такожПІзно підхопилися: що чекає на Україну після зменшення транзиту газуОднак такий газопровід однозначно буде корисним Україні, адже він розширить можливості використання підземних газосховищ як в інтересах України, так і польських партнерів. Адже у 2020 році були аномально низькі ціни на газ і тоді його усі почали закуповувати і закачувати до газосховищ (до речі, завдяки цьому газу ми досі виживаємо). Тоді українські газосховища були на третину заповнені газом європейських партнерів. Так само і тут - якщо кон’юнктура газового ринку буде сприятливою, то саме для цього і буде потрібен інтерконектор, аби швиденько цей газ доставити в Україну, а потім до Європи, адже наші газосховища розташовані близько до кордону з ЄС.

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з питань енергетики, спеціально для Главреда

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред