Що стоїть за союзом України з Британією та Польщею

Президент Володимир Зеленський з трибуни Верховної Ради анонсував новий формат політичної співпраці України з Великою Британією та Польщею.

Глобально говорити про переваги для України ще зарано, але цілком можна очікувати співпраці у військовій сфері і підвищення обороноздатності. Зокрема, це може стосуватися обміну розвідувальними даними, надання Україні підтримки у аеророзвідці, збільшення військової допомоги (як летальної, так і нелетальної).

До того ж, Зеленський напередодні оголосив про те, що буде створено 20 нових бригад, тож у випадку підписання можна очікувати, що до нас прийдуть структури, які їх навчатимуть. Тим паче, що британський спецназ - один із найкращих у світі, а найкращий захист України - це сильна армія і цього самими лише пасажами про мир не досягти.

Велика Британія будує подібні альянси по всьому світу. Минулого року це сталося між Австралією та Японією у Тихоокеанському регіоні, і поточне підписання - це певна точка входу до цього. Тому для України відкриваються певні перспективи для участі і у цих альянсах також.

Що ж стосується Польщі, то підписання такої угоди свідчить про пам’ять історії, адже кожного разу, як Польща сварилася з Україною, її ділили - спочатку у 18 столітті, а потім, у 20 столітті. Польща чудово розуміє, що станом на сьогодні, Північноатлантичний Альянс не є дієздатним - у разі військової агресії Росії проти країн Балтії, то навряд чи спрацює 5 стаття Північноатлантичного договору щодо колективної оборони, насамперед через те, що її неможливо буде оперативно застосувати. Тому регіональні союзи на даному етапі більш ефективні, тому Польща йде цим шляхом, бо розуміє, що краще воювати в Україні українською армією, але польською та британською зброєю, ніж на території Польщі своїми силами.

У якому саме форматі це буде, наразі важко сказати, але потенціал, однозначно, є. Принаймні, для створення сил спільного реагування за прикладом НАТО, де представники трьох країн працюють у рамках однієї бригади.

До речі, Україна має великий потенціал у розробці дронів і ракетного озброєння для морського флоту і тут вона може співпрацювати. І якщо ми матимемо потужне ракетобудування на базі "Вільхи" та "Нептуна", оскільки потенційно ці ракети можуть летіти на відстань 500-1000 км, це означатиме, що Україна за потреби зможе накрити Росію та їхні адміністрації у Воронежі та Калінінграді і це - найкращий шлях для оборони.

Але окрім військової сфери, також варто говорити про економічну та політичну сфери співпраці - зокрема, у політичній сфері є великі шанси на те, що після підписання шлях візової лібералізації між Британією та Україною пришвидшиться. З економічної точки зору також у майбутньому можуть бути підписані двосторонні договори про співпрацю, але, звісно, про ЗВТ між країнами говорити зарано.

читайте також"Будуть дуже непогані новини": Кулеба анонсував плани щодо союзу України, Британії та ПольщіТе, що цей союз і подібні йому небезпечні для Росії, підтверджує істерика у росЗМІ. Адже виглядає усе так, що у Європі у РФ залишився єдиний союзник - Німеччина і їх оточує англосаксонський світ, від якого їм треба захищатися. І така реакція не випадкова, бо у Кремлі розуміють, що у випадку, якщо такий Альянс утвориться, то потенційно до нього зможе згодом приєднатися Туреччина (такі розклади вже обговорюються) і ця дуга, від Великобританії, через країни Балтії та України включно з Туреччиною та Молдовою, може їх щільно закрити від усього світу. Тож оскільки завадити підписанню угоди Росія не може, єдине, що їй залишається - активувати всередині України внутрішню проросійську опозицію.

Так чи інакше, Україна за допомогою цієї угоди отримує шанс грати у якості геополітичного гравця, хоч і у складі команди Великої Британії. Адже приклад Афганістану показав, що на відміну від США, Британія своїх не кидає.

Віктор Таран, політолог, кандидат наук з державного управління, спеціально для Главреду

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред