"Ефект Цусіми" для Кремля: чому Україні важливо якнайшвидше звільнити Херсон

Якщо ЗСУ повернуть під контроль Херсон, Росії доведеться терміново міняти всю доктрину цієї війни, а в менталітеті росіян відбудеться зрушення.

Херсонська область, Херсон, війська РФ
Росії невигідно затягувати битву за Херсон / Колаж Людмила Денісова, Reuters

Звільнення Херсона і вигнання рашистів з правобережжя Дніпра може викликати в РФ повторення "ефекту Цусіми" часів першої російсько-японської війни. Втрата 21 корабля імперією в травні 1905 р.було її великою поразкою, але не означало програш у війні, при тому, що Росія втратила можливість атакувати Японські острови.

"Ефект Цусіми", подібно ядерному вибуху, мав кілька вражаючих факторів, і фактор військових втрат в ньому був не найбільш руйнівним. Його можна порівняти з ударною хвилею і лійкою після ядерного вибуху: боляче, але можна перетерпіти, як і будь-який вибух, проте світлова хвиля і радіація змінюють багато.

У разі Цусимського бою роль світлової хвилі зіграв психологічний шок від нього, який зазнали всі жителі Російської імперії, впевнені в її абсолютній військово-технічній перевазі. В результаті цього шоку слово "Цусіма" стало прозивним і доважком до нього стало слово"шапкозакидательство". Радіоактивними хвилями від Цусіми можна назвати політичні події і зміни в менталітеті, що відбулися в імперії слідом за цим. Росіяни навіть назавжди перестали дивитися на японців як на відсталих і диких азіатів.

"Цусіма" у Херсона може викликати подібний шок у росіян. Вона також поставить Кремль перед необхідністю пояснити їм, що те, чим він займається п'ять місяців в Україні всіма мовами на цій планеті, крім російської, називається війною. Причому незалежно від того, як це називають росіяни і ким вони себе уявили.

Кремлю доведеться міняти всю доктрину цієї війни, а в менталітеті росіян відбудеться зрушення. Який саме і як швидко – навряд чи хтось може зараз впевнено сказати, але припущення є. Зміни в менталітеті, як і після Цусіми, викличуть якісь політичні зрушення. У їх контексті намічене на 7 жовтня 70-річчя Путіна буде працювати лише на його відхід.

Аналіз "ефекту Цусіми" від поразки в Україні – таке ж захоплююче заняття, як і аналіз того, хто в РФ захоче і зможе ним скористатися. Можливі найрізноманітніші сценарії з їх перетином і накладенням один на одного. Московські аналітики працюють з цим не перший день і місяць за замовленнями від різних "веж" Кремля, але офіційна для всіх установка одна – пошук способів не допустити повторення "ефекту Цусіми".

Один з таких способів, який отримав пріоритет – активізувати газову війну з ЄС. Передбачається, якщо це не дозволить домогтися бажаного результату - відмови України від частини своєї території, то дозволить відстрочити "ефект Цусіми", який виникне через звільнення ЗСУ партизанами Херсона правобережжя Дніпра.

Суть цього способу - знизити постачання газу в ЄС до того технічного мінімуму, нижче якого РФ доведеться його масово спалювати. В результаті, за розрахунками Москви, виникне причинно-наслідковий ланцюжок: різке і величезне зростання цін на газ в ЄС, який запустить маховик інфляції. Інфляція викличе протести, які або змусять країни ЄС змусити Україну почати переговори з РФ і віддати їй частину своєї території, або приведуть до зміни урядів у ряді країн ЄС на більш лояльні до російського імперіалізму. Можливо, і на дружні.

читайте такожФокус з Кримом не пройде: експерт пояснив, чи може Кремль змусити Захід визнати окупацію ХерсонаЦе - ідилічні очікування Кремля від цього плану. Можливі і зовсім фантастичні додатки до нього. Більш приземлені очікування - просто змусити ЄС умовити Україну почати затяжні переговори про здачу території і на цей час припинити бойові дії з обох сторін. У Кремлі віддають собі звіт, в даній військово-політичній ситуації ніякий уряд України, навіть якщо він на 30% складається з шпигунів і латентних колаборантів не може дозволити собі за два-три дні віддати РФ близько 20% території країни. Тому такі переговори будуть неминуче затяжними з різними варіантами і щось потрібно повернути Україні в якості "жесту доброї волі". Цим "щось" є Правобережжя Херсонської області і якась частина Харківської області, яку Москва дуже хоче залишити собі. Настільки сильно хоче, що не поспішає захоплювати Бахмут і Сіверськ, сподіваючись обміняти їх на Ізюм і Куп'янськ.

Розплатитися з ЄС за допомогу в організації таких переговорів в РФ планують газом, аж до згоди збільшити його транзит через Україну. Тут теж можливі найрізноманітніші комбінації. Зрозуміло, ті політики в ЄС, хто допоможе переговорам, отримають грошові подарунки від Кремля.

Третій варіант виконання Москвою цього її плану найреалістичніший і зводиться до того, щоб після двох-трьох тижнів боїв в межиріччі Інгульця і Дніпра вивести свої війська з Херсона в якості такого ж "жесту доброї волі", як і з острова Зміїний. У цьому випадку Кремль отримає можливість уникнути "ефекту Цусіми" і відстрочити його до 2023 р.

Якщо грамотно супроводити їх відхід політичним і пропагандистським шумом, то можна навіть буде видати поразку за перемогу.

Але якщо Москва влаштує затяжну битву за Херсон, то скасувати "ефект Цусіми" не вийде, бо її військова поразка буде занадто очевидним навіть для росіян, а спроби його приховати лише погіршать ситуацію.

Для Кремля це цілком прийнятний варіант. Головне, щоб такий відхід не був схожим на втечу. Тому вже наступного дня після того, як ракети виконали велике сито на одній з ділянок дорожнього полотна Антонівського мосту, під Херсон терміново перекинули три батальйони десантників. Таке сито з мосту слід було зробити ще 24-25 лютого і не ракетами, а відбійними молотками, але "маємо те, що маємо". Прийнятність для Кремля цього варіанту не тільки в тому, щоб уникнути "ефекту Цусіми", а й отримати час, щоб розібратися з іншими своїми проблемами. ЗСУ після звільнення Херсона навряд чи будуть до кінця року проводити великі наступальні операції і Кремль отримає три-чотири місяці на роздуми.

Проблеми у Кремля ростуть як сніжний ком, причому, більшу їх частину він створює собі сам. Зокрема, те різке зниження подачі газу в ЄС через "Північний потік-1" і ГТС України, яке він почав з середини липня, повинно було за планом відбутися у вересні. Але Кремль вирішив його почати на півтора-два місяці раніше через ризик, що в серпні у нього може виникнути "Цусіма" не тільки в Україні, але і в Сирії.

Ердоган ще в травні анонсував нову військову операцію проти терористів в Сирії, але і не уточнював, яких саме, і не поспішав її починати. Не секрет, що "дамаського м'ясника" Башара Асада він вважає найнебезпечнішим терористом. Асад це знає, чому 27 липня його генерали і заявили, що готові відбити будь-яке турецьке вторгнення. Цьому передували три дні ракетних і артилерійських перестрілок з турецькою армією і національною армією Сирії. Авіація РФ в цьому теж взяла участь. Якісь іранські підрозділи в Сирії заявили, що захищатимуть Асада. Але їх активність не сподобалася Ізраїлю, і він для профілактики розбомбив не тільки Іранський завод по збірці дронів в Сирії. Йорданія заявила, що їй не подобаються провокації асадистів на кордоні і їх контрабанда наркотиків через неї.

Все це стало відбуватися після приїзду 18 липня Ердогана в Тегеран і появи там Путіна 19 липня. Не дивно, що Ердоган при зустрічі з Путіним змусив себе чекати.

Синхронний наступ в серпні в Україні і в Сирії дає Ердогану сильні козирі. Ракетний обстріл Росією 23 липня порту Одеси і 26 липня Одеської області посилив їх. За Путіним є і старий борг. У 2018 р. він зобов'язався передати під контроль турецької армії два сирійських райони Манбідж і Талл-Рифат на північ від Алеппо і досі не зробив цього. Поїздка Ердогана 5 серпня в Сочі буде останньою спробою змусити Москву виконати цей договір без стрілянини. Висока ймовірність, що цього разу Москва його таки виконає, щоб уникнути "Цусіми" в Сирії та її руйнівного ефекту в РФ. Але це буде такою ж його відстрочкою, як і відхід військ РФ з Херсона.

Правда, в запасі у Кремля є і план підштовхнути велику війну Ірану з усіма його сусідами. Але в Тегерані на це підуть, лише коли побачать офіційне вторгнення війська Лукашенка в Україну і оцінять підсумки першого тижня війни РФ з Польщею і НАТО. Честь почати третю світову війну Іран надає Росії.

Москва може відстрочити дві "Цусіми" в Україні та Сирії, але відстрочити третю, зріє на її газовому фронті з ЄС, їй буде вкрай складно або неможливо. Але поки ця "Цусіма" ще не настільки актуальна для Кремля, Як дві інші, оскільки її вражаючі фактори почнуть повноцінно діяти тільки в 2023 р.

Кремль може втішати себе думкою, що продає зараз Європі газу в десять разів менше, але в десять разів дорожче, і ніби як залишається при тих же грошах. Але це, по-перше, серйозне перебільшення, і по-друге, це тимчасова ситуація. Тимчасова в ній висока ціна газу, а падіння продажів вже фактор постійний. Різкий стрибок ціни газу з 1600 до 2300 доларів за тисячу кубів на спотовому ринку Європи, що стався з 25 по 27 липня через зниження до 40% потужності прокачування по "Північному потоку-1", це результат того, що в ЄС ніяк не можуть забути про існування газу з РФ. Коли забудуть і перестануть на нього розраховувати, то ціна повернеться до 1600 доларів і буде поступово знижуватися за законами ринку.

Знизити її допоможуть і арешти російських активів в ЄС, що поновилися після зниження прокачування. Європейці логічно схиляються до думки, що росіяни повинні заплатити за війну, яку Москва почала 24 лютого. Заплатити не тільки українцям, а й їм, так як газова війна її складова частина. Оскільки великі роботи в Україні з усунення руйнувань від російської агресії явно не тема цього року і навіть не початку наступного, ТО заморожені гроші РФ і конфісковане майно її олігархів логічно використовувати для субсидій по зниженню ціни газу і гальмування інфляції. Такі пропозиції вже звучать в Європі.

Це порушить і план Москви привести до влади на антиінфляційних протестах таких близьких їй ліво-правих авторитаристів. Більш того,"праві" авторитаристи з "Альтернативи для Німеччини" або "Фронту" Ле Пен теж стануть вимагати конфіскацій, щоб утриматися на плаву. "Лівим" авторитаристам в такій ситуації залишиться робити те, що вони вміють найкраще – переказувати "капітал" і фантазії Маркса.

читайте такожВійська РФ зібралися утримати Херсон, але ЗСУ за допомогою HIMARS мають намір влаштувати перелом-CNNМосква відреагує на це хвилями своїх звичайних істерик і загрозою конфіскувати всю іноземну власність в РФ. Але за деякими оцінками близько 40% її ВВП створювали в іноземних компаніях. Так що, це буде ще одним пилянням Кремлем сука, на якому він сидить. Не з усіма можна вчинити так, як з "Макдональдс", перейменувати в "смачно – і крапка". До речі, вкрай несмачне перейменування, що демонструє тупу агресію і авторитаризм менталітету росіян, – якщо влада сказала, що смачно, то й нема чого сперечатися.

Європа жити без газу з РФ навчиться швидко. По-справжньому вчитися цьому треба всього п'яти країнам: Австрії, Угорщини, Німеччини, Словаччини та Чехії. Але "Газпром", який 80% газу експортував до Європи, без неї так добре жити, як жив, вже не зможе. Те, що він чітко в середині літа перекрив "Північний потік-1", свідчить про два факти.

Перший-видобуток газу їм впала настільки, що він може дозволити собі такі "витівки" без шкоди для себе у вигляді надлишку газу, який нікуди дівати. Це ще одна дуже вагома підстава, щоб ЄС забув про його газ, з тієї простої причини, що у "Газпрому" його мало. Другий факт, у Кремля здали нерви, і він почав газову атаку на два місяці раніше, ніж її було б логічно почати. Почав не тільки через загрозу йому "Цусім" в Україні та Сирії, а й тому, що у "Газпрому" мало газу. Якщо ЄС все-таки умовить Україну віддати частину своєї території РФ або, принаймні, почати такі переговори, то потім може з'ясуватися, що у "Газпрому" немає потрібної кількості газу, щоб віддячити ЄС і вийде великий конфуз.

Москва сподівається уникнути цього, блефуючи і граючи на зазорах у часі. Для неї було б дуже зручно почати такі переговори з Україною та ЄС у вересні, а краще в серпні. Потім почати повноцінно качати в Європу газ, а коли серед зими з'ясується, що його у "Газпрому" мало, то просити у ЄС вивести з-під санкцій газовидобуток і закликати європейські компанії допомогти відновити її в РФ на самих пільгових для них умовах. У Кремлі сподіваються, що Європа на це серед зими піде, особливо, якщо відчує смак газу, що подешевшав, і тиші в Україні через затяжні переговори.

Кремль за допомогою липневої газової атаки на ЄС і пов'язаного з нею блефу хоче уникнути "ефекту Цусіми" на цьому фронті, який почне проявлятися в 2023 р. слідом за аналогічним ефектом від нафтового ембарго, що вступає в дію в грудні. Ефект від вуглеводневої "Цусіми" за результатами можна порівняти з ядерним вибухом в Кремлі як центрі прийняття рішень, але без радіоактивного попелу на вулицях Москви.

Тому не варто дивуватися, що Москва продовжує блефувати, відмовляється забрати з Німеччини відремонтовану в Канаді турбіну для "Північного потоку", і розповідає казки, що інші турбіни на ньому теж ламаються одна за одною. Це не тільки блеф через загрозу "Цусім", але і дрібна хитрість, щоб створити про всяк випадок запас з турбін без будь-якої впевненості, що вони знадобляться.

Реклама
Підтримайте Главред

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти