Відлуння прийдешньої війни

Я не про геополітику, я просто війни не хочу. Я не хочу, щоб наші солдати, виконуючи божевільний наказ, знаходили смерть в чужій країні, яка, так, могла бути дружньою, але тепер чужа. Так, багато з них обдурені пропагандою - "Крим наш", змова американців і все інше, але це не солдати затіяли війну. І я не хочу, щоб вони гинули. Щоб українці гинули я теж не хочу. Але вони, хоча б, загинуть захищаючи свій дім, а наші – просто через начальницькі дурощі.

Розмова Байдена з Путіним відчайдушна - остання? - спроба заходу запобігти війні. Захід не хоче цієї війни не стільки з прихильності гуманістичним цінностям - хоча вони все ж людей не їдять, а масштабна війна підірве безпеку самого західного світу.

Домовитися з нашим керівництвом добром, думаю, неможливо. Адже найголовніша їхня вимога в українському конфлікті - щоб України не було. В їхніх очах - вони цього і не приховують - Україна - це частина Росії. Це "недодержава", яка повинна або увійти до складу РФ, або бути її васалом, як якась найбільш залежна країна Варшавського договору за часів СРСР. В крайньому разі, вони готові будуть погодитися на самостійне існування західних областей, але все, що з нашого боку Дніпра – наше.

Тому наших начальників можна тільки налякати - налякати жахливою ціною, яку доведеться заплатити за агресію. Це можуть зробити - і роблять! – українці. Адже Путін, як самовладний монарх, не може піти на масштабні втрати серед наших солдатів. Вантаж-200 до хат його електорату остаточно обрушить народну підтримку, що й так на ладан дихає. Тому, якщо українці переконають його в тому, що вони чинитимуть опір, що легкої прогулянки не буде, це може змусити його задуматися.

Але налякати може і захід. Успіх Байдена залежав від двох моментів - чи готовий він пригрозити чимось настільки серйозним, щоб Путін зрозумів, що ціна подальшого "звільнення" України занадто висока, і чи будуть ці його слова досить переконливі, чи повірить Путін в серйозність намірів Заходу. І те, і те не гарантовано – реалізація значущих загроз дорого коштуватиме тим, хто загрожує - ми не знаємо, чи готові вони на це піти?

Важко сказати, що це за загрози. Оголошені наміри серйозні, але, напевно, є і щось ще, що залишилося за кадром. Вважаю, наших начальників не зупинить те, що призведе до подальшого погіршення життя населення – плювати їм на це. Але можуть зупинити загрози власності і комфортному проживанню їх близьких на Заході. Іншими словами, важливо, чи готові будуть американці і їх європейські партнери заарештувати рахунки і майна нашої знаті і вислати членів їх сімей ближче до традиційних цінностей? Скоро побачимо.

А поки, за першими враженнями, Байден виграв.

Білий дім майже відразу після завершення переговорів оголосив, що Байден, фактично, пред'явив ультиматум. За правилами придуманої Путіним пітерської вулиці відповідь повинна бути негайною і жорсткою. Але Кремль мовчав кілька годин, а потім виступив з чимось незрозумілим. Без всякого державного дзвону. Здається, проковтнули.

читайте такожБайден вам цього не скаже: чому Україна досі не в НАТОБайден, як повідомили американці, відразу ж після переговорів зв'яжеться з лідерами найбільших європейських держав – зі своїми союзниками. А нашому кому телефонувати? Лукашенку з Мадуро? Він один на планеті.

Він і в себе один. З Байденом у ситуаційній кімнаті сиділи ще четверо. Путін був на самоті. Він не довіряє навіть найближчим?

І вишенька на торті. Байден говорив з Білого дому, він там живе і працює, він рідко їде звідти – ніякими інтернетами не замінити живого спілкування. А наш "знає прикуп" - живе в Сочі, звідти і говорив. У столиці йому бути не обов'язково. Скоро він керуватиме нами з орбіти - все за Войновичем, тільки з випередженням термінів. А звідти, з космосу, і війна може здатися йому не такою страшною. І людей поженуть на смерть. Не дай Боже, звичайно.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред