Цілком очевидно, що своєчасна адекватна реакція Заходу змусила б Путіна задуматися про те, чи готовий він платити ціну за вчинення агресії. Диктатори ніколи не задаються питанням " чому?", вони задають питання " а чому б і ні?". Той факт, що анексія Криму не викликала серйозної відповіді від Заходу, призвело Путіна до думки про те, що можна рухатися далі і далі. Ми ж пам'ятаємо, як після захоплення Криму щодо РФ вживалися незначні заходи.
Якби тоді ввели санкції, порівнянні за обсягом хоча б з половиною нинішніх, то Путін би подумав двічі. Крім того, за 8 років можна було надати Україні необхідну сучасну зброю. Насправді, Захід міг би зупинити війну, якби грамотно оцінював загрозу, що виходить від Росії, і дав би Путіну зрозуміти, що за його діями піде розплата. Але всі агресії і авантюри Путіна зійшли йому з рук, що зробило його дуже самовпевненим до 24 лютого.
Якби не героїзм української нації, Захід би прийняв поразку, і переговори йшли б про те, як на маленькому шматочку території зберегти осередок української державності. Путін і на цьому б не зупинився — він пішов би на Польщу і країни Балтії за методикою Сталіна.
Путін ставив перед собою завдання денонсації НАТО. На жаль, все могло б цим і закінчитися, якби не Україна, яка показала всьому світу, що є цінності, за які треба боротися і навіть вмирати.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
