Якщо б Путін був розумніший, він би спокушав та купував Україну, а не бомбардував. Але тривале життя в бункері руйнує здатність до раціонального мислення.
Коли щоразу після жахливого нічного обстрілу, який майже напевно б зламав волю до спротиву більшості європейських урядів, я бачу, як моє місто відповідає на ракетні обстріли, я розумію: своїми ракетами та шахедами Путін насправді отримує зворотній бажаному результат.
Кожен обстріл, покликаний нас зламати, гартує. Ми встаємо невиспані й злі. І біжимо далі жити. Розбирати завали, гоїти рани, працювати, донатити, волонтерити, вчитись, кохати.
З кожним ударом ми трохи вмираємо – аби зранку встати з усвідомленням: сьогодні була не моя черга. Значить треба жити. Боротися. Зчепити зуби – й йти вперед.
І мимоволі пригадати Ґолду Меїр "Ми хочемо жити. Наші сусіди хочуть бачити нас мертвими. Це залишає не надто багато простору для компромісів".
Зруйнувати нас можна тільки зсередини — кожен удар ззовні робить нас тільки міцнішими.
Співчуття рідним і близьким усіх загиблих, тим, кого поранило, – швидшого одужання та відновлення. Тим, хто втратив житло, – даху над головою та щирих друзів.
Хто такий Геннадій Друзенко?
Геннадій Друзенко - український правник, громадський активіст. Голова правління Центру конституційного моделювання. Ветеран російсько-української війни, співзасновник та керівник Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова (ПДМШ).
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
