З якого дива багато хто прогнозує спекотну політичну осінь? Це як "Вороняча слобідка" Ільфа і Петрова: якщо всі заговорили про пожежу — неодмінно запалає. А у нас про протестну вуличну активність не говорять, у нас готуються. Якщо бійка оплачена, обличчя будуть биті. На жаль, як правило, не у тих, у кого слід було б.
Що поміняв в розкладах досить успішний, до речі сказати, візит Володимира Зеленського в США?
Перш за все, ніякого "добра" на перевибори що Ради, що президента з метою обнулити перші три роки правління, не було і бути не може. Це внутрішнє рішення нашої влади, яка так, доведеться погоджувати, але лише тоді, коли у ОП виникне непереборне рішення це зробити. А поки впевненості немає. Поки наша влада - це прапор на ім'я Володимир Зеленський, який колишеться на флагштоку на ім'я Андрій Єрмак...
читайте такожПеревибори перетворяться на розгром президентської партії
Але грошей нам дають, і дають достатньо, щоб уникнути обвалу економіки у зв'язку з виплатою держборгів.
Це добре, що американці хочуть взяти під контроль нашу атомну енергетику і газові сховища. Це не дозволить нашим дилетантам створити щось погане в таких важливих сферах. Але західники вимагатимуть самоокупності. Тому ціни на газ і електрику таки будуть рости, незважаючи на всі запевнення. І отже, тарифи теж. І народу це дуже не сподобається.
Знову ж таки "Мінськ", хоч його і не згадують, нікуди не подівся. Якщо до тебе недобрим вечором підходить шпана, і ти закриваєш очі, то хулігани від цього нікуди не зникнуть.
Так що і після візиту в США приводи для протестів залишаються.
читайте такожНовий "майдан" чи дострокові вибори: чого чекати Україні восени
Юлія Тимошенко критикуватиме владу за провали в енергетиці, комуналці і, головне, ставитиме питання: "де гроші, Зін?". Тобто, Володимир Олександрович, де ті казкові гроші, які каламутним потоком повинні були хлинути в бюджет після відкриття ринку землі? Ринок вже є, а грошей — немає.
Петро Порошенко буде міркувати про те, що розвалено все, що він побудував непосильною криголамною працею. А також, що "Мінськ", який він сам погодив — це біда. Що торгівля з агресором, яку він розгорнув разом з Віктором Медведчуком, це зрада. А головна проблема сучасності, що президент нині не він, а Зеленський.
Віктор Медведчук заспіває пісню з домашніх катівень, що у нас політичні репресії і затиски свободи слова. Ніби як не він, будучи при владі, організовував точно такі репресії і діяв ще більш жорстко і жорстоко.
Активісти транснаціоналів на кшталт "Голосу" і подібних будуть незадоволені, що сфера освіти, медицини та антикорупції недостатньо ними контролюються. Хоча куди вже більше? І наполягатимуть на збільшенні своїх (міжнародних експертів) квот, хоча вони і так вже перетворилися на нову неконституційну гілку влади.
Націоналісти, зауважте, не патріоти, а саме реєстрові націоналісти теж вимагатимуть чогось нездійсненого, типу перейменування всіх колишніх вулиць Леніна на вулиці імені Бандери. Насправді, їм потрібні ті ж квоти на присутність у владі, що і активістам транснаціоналів, але за їх плечима не відсвічує Держдеп, тому з квотами напряг.
І ось ми і побачимо, чи продовжиться вуличний рестлінг після того, як в МВС прийшов Денис Монастирський. Нагадаю, рестлінг - це така показушна постановочна боротьба на забаву публіки, коли бійці ніби як рвуть один одного зубами. А на ділі погоджують свої дії, як це було при Арсені Авакові.
Чим скінчиться? Та чим завгодно. Це Україна. Тут поскакушки студентів можуть перерости в збройне повстання, що змітає неугодну владу. І навпаки, найпотужніший добровольчий і волонтерський рух може зійти нанівець і купитися на посади в Міноборони і недоїдки з панського тендерного столу.
У підсумку може бути відставка уряду. Можуть бути перевибори Ради разом з Кабміном. Може бути тріумфальне переобирання Володимира Зеленського. А може скінчитися нічим - пошумлять та розійдуться, як вечірні доміношники.
Не маючи чітких великих цілей щодо перезапуску країни, не можна досягти великих результатів.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
