Підпишіться 
На тлі дискусій про майбутнє українсько-польських відносин дедалі частіше виникають питання про символічні жести та їхнє політичне значення. У своїй колонці Віталій Портников, український журналіст, публіцист і політичний оглядач, аналізує суперечку навколо найвищої державної нагороди Польщі та пояснює, чому ця тема виходить далеко за межі персоналій. Автор розмірковує про спільний досвід боротьби, історичну пам’ять і відповідальність союзників.
Сюррелістична ситуація починається саме з погроз президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента Володимира Зеленського ордена Білого Орла.
Адже це не індивідуальна нагорода для конкретної особи. В особі Зеленського президент Польщі Анджей Дуда нагородив усіх українців, які боролися з російською навалою і до того ж перетворили свою країну на щит для Польщі.
Так, це честь для президента України – така нагорода. Але ще більше це честь для Польщі, що президент воюючої зі спільним ворогом країни погодився її прийняти. І, перепрошую, цей орден – не питання престижу Зеленського, це питання престижу ордена Білого Орла.
Адже нагороджуючи українського президента, президент Польщі нагородив кожного українського солдата, який вже ніколи не повернеться додому чи який продовжує свою боротьбу за майбутнє України і Польщі, кожну українську жінку, яка виховує дітей під обстрілами, кожну дитину, що вивчає уроки у підземній школі.
Хіба вам, дорогі мої польські друзі, цього замало? Хіба ви не хочете бути до цього причетними? Впевнений, що хочете – адже польська допомога українцям та Україні була безпрецедентною. А тут – орден!
О персоне: Виталий Портников
Виталий Портников - украинский публицист, писатель и журналист. Обозреватель Радио Свобода и постоянный автор аналитических статей в украинских изданиях на политическую и историческую тематику. Член Украинского ПЕН. Ведет популярный украиноязычный видеоблог на YouTube.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
