Цей День Соборності - зовсім інакший ніж будь-коли раніше

Це свято всіх поколінь, які століттями боролись за Єдину Соборну Україну, боролись навіть тоді, коли це могло видатись абсолютно нездійсненною фантазією.
Цей День Соборності - зовсім інакший ніж будь-коли раніше
Празднование Дня Соборности. Архив / УНИАН

Зі святом, українці.

Цей День Соборності - зовсім інакший ніж будь-коли раніше.

Не такий веселий та сповнений надій і відчуття чогось небувалого раніше, як коли ми ставали живим ланцюгом від Львова до Харкова у далекому 1990-му.

Не оптимістично - протестний, як у 2011-му, коли ми виходили на міст Патона, і водночас виходили проти свіжообраного Януковича, передвіщаючи майбутній Майдан.

Не такий, як довгі вісім років "малої війни", коли соборність нарешті стала цінністю для більшості країни, і водночас здавалась практично недосяжною стосовно окупованих територій.

Він водночас як ніколи переможний, і як ніколи важкий.

Переможний, бо ми сьогодні соборні як ніколи до того в історії. Ця велика війна нарешті переплавила всю країну у моноліт, якій ніколи більше вже не розберуть на шматки та не розпиляють.

Це - одне з наших найбільших досягнень, і воно вже здобуте.

Радість зливається із болем від того, якою ціною оплачене це досягнення, і скільки чудових людей вже ніколи не візьмуться з нами за руки у майбутніх ланцюгах єднання. Тим дорожчою є ця здобута їхньою жертвою єдність нації, і тим більша відповідальність за її збереження після війни ляже на тих з нас, хто доживе до Перемоги.

А ще додається розуміння, що далеко не факт що перемогу ми святкуватимемо скоро. І цілком може бути, що і наступний День Соборності ще буде воєнним, а не мирним. А можливо і не один. І що до наступного свята ще багато кому доведеться одягнутися у піксель, і ще багато хто поповнить ряди нашої Небесної Армії.

Це усвідомлення важке, воно додає нашому святу гіркуватий присмак. Ми мусимо святкувати не із широкою радісною посмішкою, а зі зціпленими зубами та стиснутими кулаками.

Але менше з тим - це все одно свято. Свято всіх поколінь, які століттями боролись за Єдину Соборну Україну, боролись навіть тоді, коли це могло видатись абсолютно нездійсненною фантазією.

Порівняно з ними нам лишилось зовсім небагато - захистити її від останньої навали конаючої Імперії Зла. А далі це свято з кожним роком ставатиме все світлішим та веселішим.

Слава Україні, Соборній та неподільній.

Джерело

Реклама
Підтримайте Главред

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти