Головна тема безпекових дискусій в Європі – що робити, якщо у США до влади повернеться Трамп. Після десятиріч перекладання відповідальності за європейську безпеку на плечі американців у Старому світі раптом настало усвідомлення, що може трапитися так, що європейська безпека буде залежати винятково від європейців. І сталося це у найскладніший після Другої світової війни час, - коли випробовується єдність європейців та дієздатність НАТО агресією Росії, яка прагне розколоти Захід.
Але хороша новина в тому, що складність викликів добре розуміють ключові європейські країни. Серед неключових – теж є таке розуміння. Виняток – лише Угорщина, та, з певними застереженнями – Словаччина. Але навіть у Нідерландах, де на недавніх виборах перемогли ультраправі головнокомандувач армії Війнен заявляє, що треба готуватися до можливої війни з росією.
І тому Європа озброюється. Озброюється так, щоби у випадку війни не залежати від можливого непрогнозованого президента США. Європа відновлює військові виробництва та вважає поганим тоном заяви про поновлення співпраці з путіним.
Погана новина в тому, що це усвідомлення, як і виробництво зброї відбувається, ну, дуже повільно. Європі "не горить", і тому все відбувається зовсім не в темпі реальної війни, в якій, перебуває, зокрема, Україна. А відбувається крок за кроком, хоч впевнено, але по-європейськи бюрократично і неквапно.
Однак Україна все таки отримує від того свої результати. Норвегія та Британія створили неформальну коаліцію підтримки України на морі. Німеччини обіцяє недодані США фінанси, Польща від початку війни взагалі допомагає всім. А Франція зосереджується на підтримці української ППО.
У світлі перспективи повернення Трампа Україна дуже потребує підтримки Європи. Але іронія в тому, що і Європі тепер ще більше потрібна підтримка України. Бо поки у США тривають дискусії наскільки США готові стати на захист європейських партнерів у разі війни, Україна вже стримує російську агресію, - відтягуючи день зіткнення дикунської орди з вишуканими демократіями Старого світу.
Хто такий Сергій Таран
Таран Сергій Вікторович (12 грудня 1969, Київ) — український політолог, син політика Віктора Тарана (Терена) та брат політолога Віктора Тарана, член політичної партії "Європейська Солідарність". Депутат Київської міської ради.
Закінчив з червоним дипломом Київський національний університет імені Тараса Шевченка за фахом "журналістика" (1993 р.), а також з відзнакою — магістратуру Амстердамського університету за фахом "суспільні науки" (1998 р.).
З 1993 по 1996 рр. працював в українських виданнях "Молодь України", "Розбудова державі", аналітичному тижневику УНІАН.
Співзасновник Інституту масової інформації (1995 р.), — експертної організації, яка опікується захистом свободи слова в Україні, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
