
У виступі Венса не було нічого екстраординарного.
Ну почнемо з того, що після закінчення Другої світової Європа де-факто і де-юре перетворилась в молодшого союзника США. Навіть якщо взяти блок НАТО, то саме США фінансують левову частину цих витрат.
Частково це пояснювалось тим, що саме агресивність європейских країн привела до двух спустошливих війни. І після війни, США на правах самого сильного союзника просто відібрали у дітей сірники, щоб ті не знищили самі себе. З іншої сторони, цих беззахисних дітей треба було захищати агресивного східного сусіда.
І оскільки Європа стала повністю залежною від військового захисту США, то в той період США постійно нагадували європейцям їхнє власне місце.
З часом люди ставали цивілізованіші, а методи спілкування більш делікатніші. Тому чітка ієрархія у відносинах почала поступово зникати. А самі європейці почали забувати хто в домі хазяїн.
А вчора їм лише про це знову нагадали. Хоча я тут не виправдовую манеру спілкування теперішнього складу уряду США зі своїми союзниками.
І так, я розумію, що багато кому не подобається манера спілкування Трампа та його команди, але давайте будемо відвертими. Це ж не вперше Трамп став президентом. І не вперше він так поводиться з союзниками. От тільки незважаючи на це, Європа з того часу якось не дуже змінилась і не спробувала посилити свою позицію.
Якщо США розглядає Китай як реальну майбутню загрозу, то в цьому протистоянні їм будуть необхідні сильні союзники. А найкращим союзником для США може бути тільки Західна Європа.
Причому на відміну від союзу БРІКС, ідею та назву для якого придумав інвест банкір Джим ОʼНіл. А сама організація складається з різношерстних та не схожих між собою країн як по економічним, так і культурним особливостям.
То США та Європа це майже ідеальні по сумісності союзники, які мають схожу культуру, цінності та економіки в цілому. Окрім того, це також розуміють і самі європейці.
В той же час, зараз дійсно склалась така ситуація, що Європа незважаючи на свій потенціал, залишається баластом на шиї Сполучених штатів. Причому самі американці про прямо кажуть: збільшуйте оборонні витрати, нарощуйте виробництво озброєння.
Тому я маю великі сумніви в тому, що між США та Європою відбудеться розкол. Це не вигідно жодній зі сторін. Скоріш навпаки, американці хотять бачити поряд сильного союзника, а не дитину, яка сидить на шиї у дорослого.
Хто такий Павло Вернівський?
Павло Вернівський - економіст, аналітик. Експерт Інституту ім. Олександра Поля. Спеціалізується на макроекономіці, історії економіки.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред