Європа ризикує повторити долю Римської імперії: чому Україні варто зайнятися "нахабною дипломатією"

Путлер діє за класичною "гбшною" схемою: спершу створити проблему, а потім запропонувати її вирішити.

Йдеться про загрозу продовольчої та міграційної кризи.

Якщо ти не вирішуєш джерело і причини проблеми, вона обов'язково повториться.

Багато років західні еліти боялися розсердити путлера. Не вводили жорстких санкцій після окупації Криму і початку війни на Донбасі.

Замість цього тиснули на Україну, змушуючи виконати капітуляційні Мінські угоди.

Але karma is a b*tch.

Тому якщо вони як і раніше будуть зволікати з наданням РСЗВ, ППО і про Україну і дозволять ра**истам виграти битву за Донбас, вже восени вони відчують на собі всі "принади" своєї м'якотілості і безхребетності.

Європейські еліти зовсім не переживають за можливі смерті від голоду мільйонів людей в Африці і на Близькому Сході від нестачі продовольства.

Вони, в першу чергу, переживають за нову хвилю міграційної кризи з цих країн, прекрасно пам'ятаючи наслідки попередньої в 2015-му, яку їм організував саме путлер за допомогою "килимових" бомбардувань Алеппо та інших сирійських міст.

Але замість того, щоб прийняти жорсткі санкції, вони повернули його за "стіл переговорів" після відносної ізоляції в 2014-му і почали йому підігравати в "Нормандському форматі".

читайте такожОстання надія Путіна: як російська дипломатія попрямувала по шляху ГітлераІ зараз він намагається повторити цей трюк, прямим текстом вимагаючи зняття санкцій в обмін на розблокування українських портів для експорту зерна. І, природно, вимагатиме визнання анексії нових територій.

Якщо українське керівництво витримає тиск і вимагатиме натомість експорту зерна надання систем ППО, ПРО і РСЗВ, а та ж Франція, Італія і Німеччина будуть і далі зволікати з допомогою і пропонувати нові "мирні плани", то мільйони голодних чоловіків, жінок і дітей хлинуть саме до них. Іспанія, міністр якої заявив про неможливість приєднання України до НАТО теж. Греція також під загрозою, але вона в основному буде "перевалочним пунктом".

В ЄС вже оцінили різницю між нашими вимушеними і трудовими мігрантами, які набагато легше адаптуються і працюють на благо їх економік, заповнюючи нестачу робочих рук.

У цьому плані я тільки зараз зрозумів, наскільки правильним у стратегічному плані було рішення не випускати чоловіче населення під час воєнного стану. Тому що наші трудові мігранти - колосальний ресурс для розвитку економік країн ЄС.

Чого не можна сказати про вихідців з Африки і Близького Сходу, які задовольняються посібником, мають найвищий рівень фертильності (народжуваності), відмовляються асимілюватися і вчити мову, мають набагато нижчий рівень профпридатності крім "чорнової роботи".

Все це заявляли вже й самі лідери ЄС. Та ж Ангела Меркель про провал політики "мультикультуралізму" заявила давним-давно.

Я вже не кажу про релігійний екстремізм і терористичні загрози.

Так що, Шановні партнери, думай-те!

А нашому керівництву побажаю витримки. Саме "нахабна дипломатія" в умовах війни за виживання держави і нації - єдино вірний і можливий варіант.

Пора гордовитим і зарозумілим європейським чиновникам вже зрозуміти, що ми всі в "одному човні". Інакше вони побачать нову навалу і повторять долю Римської імперії.

Максим Ялі, експерт-міжнародник, професор кафедри міжнародних відносин Національного авіаційного університету

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред