Протягом останнього місяця явно помітно, що Путін перебуває в ейфорії, співмірній з ейфорією січня-лютого 2025, коли він все поставив на літній наступ.
Вершиною цієї ейфорії стало двогодиннн запізнення до Віткофа та Кушніра. Але давайте про все по порядку.
Почати, напевне, потрібно з того що підтвердилася моя гіпотеза: США справді змінили стратегію переговорів. Логіка тепер наступна: в Вашингтоні вважають, що потрібно проговорити всі питання крім територій. А потім, у фіналі можна тиснути на нас територіями. В Кремлі це трактують не лише, як затягування часу, а й як можливість відділити переговори по Україні від економічних переговорів США - Китай.
Але повернімося до Путіна і зміни його психологічного стану. Я вважаю, що його впевненість (логічна частина) тримається на чотирьох китах:
1. Україна не отримає грошей від ЄС під репараційний кредит, а відтак, вже в березні у нас почнуться суттєві фінансові проблеми, які будуть різко посилювати управлінську та політичну кризу.
2. Путін зрозумів: США не можуть обвалити російську економіку. А увійшовши в діалог з Москвою, вони тільки погіршують можливості для цього обвалу.
3. Китай не буде поки поспішати з українським питанням. Китай грає в довгу, де потрібна слабка Росія, яка не виграє в цій війні і не стане частиною гри США. Думаю, з цього приводу і приїздив Ван І в Москву.
4. Ситуація на фронті.
Це все створює в Путіна ілюзію того, що ще трошки і він всіх переграє і повернеться в велику геополітику. Ситуація зводиться до формули: він слабкий, але навколо нього ще більші слабаки.
Головних мінусів цієї гри, як на мене два:
1. Путін мислить дуже короткими часовими проміжками 3-6 місяців (літній наступ, зимовий наступ, якщо точніше).
2. Він явно не враховує фактор Китаю, який ще не почав гру.
Є ще третій - в Росії з середини 2027 року почнеться реальна економічна криза (не рецесія, а криза, що б там нам не розповідали Іноземцев та Алексашенко). Але це виходить за межі часових планів Путіна. І України також.
Про персону: Вадим Денисенко
Денисенко Вадим Ігорович (нар. 7 квітня 1974, Київ) – журналіст, бізнесмен, народний депутат України VIII скликання. У 1997 закінчив Київський університет імені Т.Шевченка, спеціалізація "Українська мова і література", в 1998 – факультет гуманітарних наук Києво-Могилянської академії.
Доктор історичних наук (дисертація про створення авторитарного режиму Віктора Януковича, співзасновник Еспресо TV, співавтор книги про наріжні закони функціонування політики "політики не брешуть"), пише Вікіпедія.
Виконавчий директор Українського інституту майбутнього (2020-2023).
З вересня 2023 і дотепер – радник керівника Української добровольчої армії (УДА) Дмитра Яроша з інформаційних питань.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
