Судячи з того, як розвиваються події у напрямку всього, що стосується безпеки людини і країни, можна сказати, що будь-які дії тут антинародні. Коли я почув новину про військовий облік для жінок, то захотілося брудно вилаятися, бо ця ініціатива відірвана від усього, що насправді відбувається в Україні у напрямку безпеки людини і країни.
По факту у нас немає базового закону про право володіння зброєю, закон про територіальну оборону у тому вигляді, яким би він мав бути, в нас теж немає, а йде лише дискусія про розвиток напряму національного спротиву.
До речі, на навчаннях територіальної оборони, які підпорядковуються міністерству оборони, часто-густо тренуються на макетах автоматів Калашникова (і це, на секундочку, на восьмому році війни).
30 років тому комуністи, що залишилися при владі в Україні, ще не розуміли значення територіальної оборони, але зараз, після стількох років війни ніхто нічого не робить, хоча за ці роки можна було б зробити ту ж територіальну оборону, у якій знайшлося б гідне місце для жінок. Як, наприклад, це працює в Естонії - лише в одному підрозділі Кайтселійт, який інтегрований в систему оборони держави, задіяні близько 10 тисяч жінок, переважно у зв’язку, медицині, логістики і у бойових підрозділах.
Тобто є побудована система, а в Україні навіть чоловіки не всі на обліку стоять. І замість цього, щоб налагодити цей процес, взялися ставити на облік жінок, причому ще й запровадили штрафи для керівників підприємств, де ці жінки працюють.
Тож тут незрозуміло - чи цей указ більше про штрафи чи про зміцнення обороноздатності. Якщо говорити про зміцнення обороноздатності, то у такий час було б непогано, аби всі були військовозобов’язаними, але в певному обсязі - для чоловіків більше навантаження, для жінок - менше. Але фундаменту для цього немає, бо як можна будувати п’ятий поверх без попередніх чотирьох?
Казати про те, що відбувається масштабна підготовка до більш масштабної інтервенції ЗС РФ не можна, адже російський бізнес в Україні квітне. Тому це більше схоже на якийсь медійний привід, аби відволікти увагу суспільства від інших нагальних проблем.
До того ж, організувати цей процес не так і просто. Адже мова тут йде не про 10 тисяч, а про мільйони жінок, адже під дію наказу потрапляють переважна більшість жіночого населення України. А як в умовах поточного стану карантинних обмежень це провести - незрозуміло, не кажучи вже про те, що на практиці на це може знадобитися кілька років.
читайте такожЗа прикладом Ізраїлю: чому в Україні жінок ставлять на військовий облікВідповідно, спочатку в України варто було б створити концепцію територіальної оборони, бо тут йдеться, у першу чергу, про захист життєвого простору для дітей та онуків, де б вони могли будувати своє майбутнє. Тобто національний спротив має бути таким, щоб до України, як до вулика з бджолами, зайвий раз боялися підійти. Але послідовності рухів у цьому напрямку не видно.
Що вийде з цієї ініціативи - наразі невідомо, але до війни з Росією готуються ті, хто має на це можливість - власним коштом купують зброю, проводять злагодження, але цього усе одно недостатньо без підтримки держави.
Адже усе це - краплина у тому океані роботи, яку ще треба виконати.
Георгій Учайкін, голова наглядової ради "Української асоціації власників зброї", спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
