Геноцид Лівобережжя. Щодо кваліфікації підриву агресором Каховської ГЕС, через добу після цього вчинку можна констатувати таке. Безперечно вірним є визначення цих діянь як воєнного злочину – атаки на споруду, що містить небезпечні сили, порушення статті 56 Першого протоколу до Женевських конвенцій, тобто за ст. 438 КК України, а також, в рамках українського законодавства як злочин екоциду.
Водночас вже очевидно що агресор мав перед собою дві практичні злочинні мети. Перша – це примус до депортації населення прилеглих до Дніпра сіл та міст лівобережної Херсонщини, знищення їх домівок та власно вбивство через потоп тих хто не зможе втекти від підтоплення.
Хто такий Борис Бабін
Борис Володимирович Бабін – український вчений, політик, доктор юридичних наук, професор. Експредставник президента України в Автономній Республіці Крим.
Народився 12 березня 1981 року в Євпаторії, АР Крим.
Завідував кафедрою адміністративного та кримінального права Одеської національної морської академії.
З червня 2015 року по грудень 2015 року – урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини.
З 2016 року – професор кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства Міжнародного гуманітарного університету.
Експерт Української морської незалежної профспілки, Кримськотатарського ресурсного центру, Фонду дослідження та підтримки корінних народів Криму, експерт ad hoc ОБСЄ, Ради Європи та Minority Rights Group International.
Завідувач сектору Інституту законодавства Верховної Ради України.
Автор наукових праць.
З 17 серпня 2017 року по 3 грудня 2018 року – представник президента України Петра Порошенка в Автономній Республіці Крим.
Друга – це зпустелювання широкої частини лівобережної Херсонщини, яка на відміну від Криму здебільшого не має сталих джерел питної та господарської води, крім Каховського та Північнокримського каналів, а отже тепер стає надовго малопридатною для життя місцевістю
Нагадаю що ці райони є споконвічним та традиційним місцем мешкання етнічних українців, що для окупантів очевидно ставало "кісткою у горлі" незалежно від їх злочинних військових планів.
Тому діяння агресора чітко охоплюються пунктом "с" статті 2 Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду і покарання за нього, а саме навмисне створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, що розраховані на повне чи часткове її фізичне знищення.
Тобто агресором вчинено окремий акт геноциду Українського народу, і тут реагування необхідно не лише в рамках заяв до Міжнародного кримінального суду щодо конкретних організаторів та виконавців, що також надважливе, але й в рамках можливої міждержавної справи проти рф у Міжнародному суді ООН.
Нагадаю що й злочин геноциду, й порушення агресором цієї конвенції не мають строків давності, ініціювати це питання може й влада України, й будь-якої іншої цивілізованої держави світу.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
