Намагався навмисно не помічати цілком з мого погляду безглуздих закидів до вашингтонського візиту президента Зеленського через дрес-код. Але ж не дають.
Критики президента Зеленського і його команди за нібито порушення протоколу через відхід від усталеного протокольного дрес-коду просто розписуються у власному нерозумінні дипломатії та її традицій, витоків, сенсу і призначення.
Однією з функцій дипломатичного протоколу є встановлення паритету - рівності між сторонами переговірного процесу.
Учасники дипломатичних зустрічей мають бути рівними, що має бути одним з гарантів успішності переговорів та довготривалості домовленостей. Адже зрозуміло, що договори, нав"язані силою чи перевагою однієї із сторін навряд чи виконуватимуться довше, ніж існуватиме перевага у тієї із сторін, яка його добилась.
Тому дипломатичний протокол - це набір правил, які мають допомогти приховати реальні суперечності (домінацію однієї із сторін) або усунути розбіжності між сторонами, які можуть зруйнувати зусилля, спрямовані на досягнення компромісу чи якоїсь оборудки.
"Європейський" чи звичайний діловий костюм слугує тій же меті - створити враження, що усі учасники "за столом переговорів" (зустрічі чи будь-якого іншого заходу) рівні, однаково розуміють правила гри та грають за ними.
Діловий дрес-код - це частина ситуації, яку можна описати вже засвоєним в українському політичному сленгу словосполученням "business as usual" (одним зі значень фрази "справи як завжди" тут цілком може бути "працюємо за правилами").
Природньо, що нічого нормального чи звичайного в політичній ситуації в Україні немає. Війна не дозволяє вести "справи як завжди".
До лютого 2022 року ми мали численні нагоди переконатися, що президент Зеленський грав за правилами - він уміє достойно виглядати в діловому костюмі.
Не знаю чи це зроблено в результаті аналізу і цілеспрямованого рішення, чи ситуація склалась органічно - бо життя на Банковій в умовах загроз лютого-березня не надто була придатна для прасування костюму та прання білих манжетів на діловій сорочці, але після початку широкомасштабного вторгнення президент Зеленський (а далі його оточення, а далі ще більш широко - представники української влади) започаткував новий дрес-код.
І хоча президент Зеленський як Верховний головнокомандувач ЗСУ на відміну від переважної більшості своїх помічників, членів уряду, депутатів, інших представників влади має право носити "піксель ЗСУ" та ще й з шевронами та іншими ідентифікуючими знаками, лідер нації обрав інший стиль.
Мілітаризований одяг. Це якась проміжна ланка чи похідне від змішування військового однострою і стилем "smart casual". Слід відзначити, що стиль одягу "smart casual" останнім часом був засвоєний дипломатичним протоколом для неформальних зустрічей (т.зв. зустрічі без краваток).
Зовнішній вигляд президента не є надто бойовим/мілітаризованим, але нагадує, що в країні війна. Такий одяг дозволяє почувати себе однаково комфортно і на виїзді на передову, і на ділових зустрічах. Президент підкреслює, що він цивільна людина у військовий обставинах.
Це, судячи з усього, було сприйнято українцями, які водночас дуже категорично поставились до незаконних спроб деяких можновладців начепити найбільш шанований в державі одяг - "піксель ЗСУ". І це мудро і правильно - хочеш бути воїном - будь! А ось випендрюватися і притворятися зараз не час.
Політичний сигнал прихований за новим дрес-кодом українського президента легко прочитали і іноземні дипломати, які в переважній більшості або почали послаблювати вимоги до власного дрес-коду (десь без краватки, десь якийсь інший елемент відходу від вимог дипломатичного протоколу) або просто прийняли запропоновані Володимир Зеленським правила гри.
Відтак одяг нашого президента, який став за останній рік одним з найбільш впізнаваних світових політиків, став політичною маніфестацією - демократія, право, Україна у вогні війни!
Для візиту до Вашингтона жоден інший сигнал від нашого президента не був потрібен. З огляду на більш, ніж суттєві для України результати візиту важко пред"явити українській делегації будь-які претензії.
Тим більше, що і в цьому питанні американці все правильно зрозуміли. Як і в, прости Господи, українському сегменті соцмереж та на російських пропага**онських пабліках, американські ЗМІ теж обговорювали дрес-код українського лідера. Різниця лиш в тому, що переважно з інтересом, повагою, розумінням і схваленням. Дехто навіть з благоговінням зауважив, що це напевно той самий одяг, в якому Президент Зеленський кільканадцять годин тому спілкувався з солдатами в Бахмуті.
Так, рішення Зеленського не гнутись під обставини, залишатися собою і нав'язати світовій столиці свої правила (ніякого business as usual та ігор в ігри за правилами) - ризиковане та сміливе. Але успішне і тим самим виправдане та переможне.
Гнути свою лінію непросто. Залишатися собою часами теж дуже важко. Але щирість і непохитність Зеленського у тому, що він робить, і у що вірить, - це бренд. Як і новий дрес-код.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
