Горбачов помер.
І з одного боку російські Z-фашисти включили зашквальний рівень хейту, звинувачуючи його у розпаді СРСР. Бо то була велика імперія, а не те, що зараз. І бо Путін сказав, що розпад СРСР був найбільшою катастрофою століття. А раз сказав Путін, то його вустами говорить провидіння.
З іншого боку, світ згадує його як людину, яка дала свободу як Східній Європі, так і країнам СРСР. Різниця тільки у тому, що всі країни східної Європи скористалися своїм шансом, а от країни СРСР не всі.
А правда в тому, що Горбачов нічого такого не робив. Він просто був у той момент на чолі СРСР. Але не приймав він рішень ні на розвал, ні на свободу. Ці рішення за нього прийняла економіка СРСР. Модель комуністичної держави. Яка просто не працювала. Перестала працювати, як тільки впали захмарні ціни на нафту кінця 70-х. І в країни просто не було грошей. І не було їжі. І не було грошей купляти цю їжу. Бо планова економіка не працює. Бо соціалізм і комунізм, щоб воно там не було, бо його ж таки так і не добудували, просто не працюють.
Горбачов не давав свободу Східній Європі. Якщо б була його воля, він би нікуди їх не відпустив. Але в нього не було грошей і сил їх утримувати.
Горбачов не хотів об єднання Німеччини і руйнування стіни. Просто на той момент СРСР повністю залежав від Західних кредитів. Повністю. І не мав сил їх віддавати. Ба більше, потребував ще багато грошей зверху. Тому і вимушений був піти на умови цивілізованого світу і зупинив окупацію Східної Німеччини.
Горбачов не хотів розпаду СРСР. Він просто не зміг втримати всі ці процеси під контролем, хоч і намагався. Він силою намагався це зупинити, наприклад, у країнах Балтії.
Горбачов був таким же радянським партійцем, як його старезні попередники. Просто трошки молодший. І все. Але суть була такою ж. Він так само брехав про Чорнобиль і цим збільшував кількість жертв. Саме при ньому помирав Стус. Саме він опонував тому ж Сахарову у Москві.
Горбачов просто опинився у тому місці у той час, коли запас міцності Радянського Союзу вичерпався. За нього все вирішила економіка. Вся ця "Перестройка", за яку його обожнювали у Західному Світі, була просто визнанням факту, що воно не працює і зараз розвалиться. Він просто дивився на результати роботи комуністичної партії за попередні 70 років і не міг нічого з цим зробити. Він бачив, як СРСР витрачає останні долари на закупівлю зерна в Канаді, якого не вистачало. Він бачив, як 40% рублів йде на військово-промисловий комплекс і нічого з цим зробити не міг. Він хотів врятувати СРСР. Не менше, ніж ті діди з ГКЧП, які хотіли його усунути. Просто він більше знав про економіку СРСР, ніж вони. Але навіть знаючи про це, відчайдушно намагався врятувати вмираючу імперію. І не зміг. Хоча намагався. Але не зміг. Бо щоб врятувати СРСР, потрібна була економічна свобода. Ринкова економіка. А економічна свобода завжди йде поряд із свободою політичною.
Чи міг Горбачов втопити в крові всі паростки свободи? Ну, чисто теоретично міг. Але це б не змінило економічної ситуації. І не можно порівнювати з Китаєм. Китай був дуже бідний на той момент, коли там у 1989 році задушили паростки свободи танками на центральній площі.
Чи повторить Росія шлях СРСР? Поки що модель Росії виглядає більш стійкою. Просто тому, що в Росії є ринкова економіка. І поки вони іі остаточно не зруйнували, завжди буде простий шлях повернутись до розвитку. Треба просто припинити бути фашистами. Так просто. Зараз російська економіка виснажується санкціями і самосанкціями, в тому числі тими процесами, які є наслідком фашизації країни, що не сприяє притоку інвестицій і дуже сприяє відтоку мізків. Але просто зміни режим, політичний режим, і економіка відновиться. Поступово. Наздоганяючи втрачені роки. Але відновиться. Поки що вони не пройшли точку не повернення.
Але поки режим не змінено, запаси міцності російської економіки так само вичерпуються. Так, ринкова економіка працює краще. Але й шлях з 1991 року було пройдено значний. І що видається дуже добрим результатом у 1991 році, зараз бачиться як тотальне зубожіння. І тому у Росії є шанс повторити долю СРСР. Через власну тупість, впертість і імперські амбіції. І не важливо, яким буде прізвище нового Горбачова. Важливо, що в нього так само може не залишитись вибору.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
