Загальна тенденція 2021 століття полягає в тому, що масові протести і бунти, не тільки на пострадянському просторі, але і в світі, відбуваються і головною їх причиною є бідність населення і формування так званого underclass (англ. нижчий клас. - Главред).
У Казахстані причин для протесту кілька.
По-перше, надбагатство політичних еліт і клану Назарбаєва. Починаючи з 90х років, в Казахстані були мільйони приїжджих. Урядом Назарбаєва була оголошена політика репатріації - з Узбекистану, Киргизстану, Китаю приїжджали, в основному люди, які були депортовані і розселені ще при Радянському Союзі. Однак приїжджих не забезпечували роботою - природно, клановість влади не дозволяє новому поколінню молоді, яке вже сформувалося, отримувати гідну зарплату. Адже зарплата людей, які живуть в селах і прибувають на роботу в міста, варіюється близько 300 доларів. А так як нащадки сімей з політичної еліти демонструють своє багатство в соціальних мережах, це підігріває внутрішньокласову ненависть до класу багатих у постійно зростаючого класу бідних.
По-друге, цими протестами рухає економічна, соціальна безперспективність. Те ж саме ми не так давно бачили в Киргизстані і там влада впала дуже швидко. Крім того, є зовнішні джерела фінансування у вигляді олігарха-втікача Мухтара Аблязова, і невдоволення окремих кланів, які раніше були відсторонені від ресурсів і також хочуть перерозподілу доходів і майна.
Саме тому Токаєв заявив про фінансування протестів як всередині країни, так і зовнішніми силами, але не Держдепартаментом США, не Кремлем і не Китаєм. Адже у всіх цих гравців свої інтереси в Казахстані, тому їх цілком влаштовував колишній статус-кво.
По-третє, подвійність влади. Тому що Назарбаєв переписав Конституцію Казахстану таким чином, що він був головою Ради національної безпеки, і має найбільшу фракцію в парламенті. Тобто жорсткої диктатури влади Токаєва немає - влада була розподілена між кланом Назарбаєва і Токаєва, який два останні роки набирав обертів, але ще не зміцнив власну вертикаль, яка вкрай важлива для країн цього регіону.
Ключове значення в подальшому розвитку подій грає час (зараз він грає не на користь Токаєва) і готовність силовиків виконувати накази по жорсткому розгону і розстрілу.
читайте такожСитуація "fifty-fifty": чому Казахстан потопає в протестахКров вже пролилася і тут вже не до мирного протесту. А коли розлючений натовп починає відчувати кров, отримує зброю, а кількість протестувальників обчислюється десятками тисяч і є активне ядро, готове йти на штурм і чинити опір силовикам, шанси на придушення протестів - 50 на 50. В цілому ситуація в світі, починаючи з "арабської весни" і закінчуючи Україною і Білоруссю показує, що якщо правоохоронні органи вірні владі, а протестанти не настільки рішучі в діях і у них немає зброї, то влада перемагає.
Максим Ялі, експерт-міжнародник, професор кафедри міжнародних відносин Національного авіаційного університету, спеціально для головреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
