Росія почала формат ультиматумів - вона зорієнтувалася, що нагнітання військової складової (проведення навчань, збільшення кількості військ на кордоні з Україною та інших регіонах) викликає занепокоєння у США та країнах-членах Європейського Союзу і НАТО. Тому і з Росією пішли на переговори.
Як правило, ефективних переговорів на рівні представників Держдепу США і МЗС РФ до недавнього часу не було - більше того, був припинений прямий діалог між НАТО і Росією. Але після того, як розпочалася активна діяльність Росії на теренах кордонів, розпочалися і сигнали з боку США, НАТО і ЄС щодо упередження сценаріїв військових операцій. Але пріоритет - саме у дипломатичному діалозі через військові структури країн.
Росія зрозуміла, що демонстрація військової сили - це ефективний інструмент отримання поступок. Саме після цього Росія виставила пакет "гарантій безпеки", де вимагала невступу України до НАТО, обмеження суверенітету низки країн, нерозміщення військового контингенту Альянсу не тільки в Україні та Грузії, але й на теренах Східної Європи.
Але ультиматум Росії у Європі не могли сприйняти, бо це явно знецінювало суверенітет країн НАТО, тому з боку США - ми бачили, як Конгрес та Сенат США піднімав питання про надкритичні санкції, надання допомоги Україні летальною зброєю, розміщенням додаткових військових контингентів у Європі на випадок початку Росією військової операції. Тобто уже і США, і європейці розпочнуть свої демарші відносно Росії з розрахунку на те, що вона ставить перед загрозою безпеку не лише України, а й ЄС.
Але це гра мускулами, причому як з боку РФ, так і від НАТО та США.
Зрозуміло, що Росія знову піднімає ставки, навіть після невдалих переговорів у рамках США-Росія-НАТО-ОБСЄ. Про це свідчить початок військових навчань після відмови США від ухвалення пакету російських пропозицій, демонструючи цим, що наміри реальні.
Нагнітання ситуації є, градус високий, але широкомасштабних операцій від Росії чекати не варто. Можливі хіба що спецоперації в окремих регіонах (наприклад, на Донбасі). Бо, по-перше, Росія наразі не готова до таких сценаріїв, а по-друге, у випадку наступу на Україну це буде глобальна війна, яка призведе не тільки до величезних втрат Росії, а й серйозних катаклізмів інших країн світу і людства загалом, бо тоді можуть бути задіяні ядерні потенціали.
читайте такожВідмова НАТО від виконання ультиматуму Москви: як спрацює погроза Заходу "прищемити хвоста" ПутінуРосія це, звісно, враховує і Путін далеко не самогубець, аби йти на такі масштабні спецоперації і спровокувати цим не тільки точкові санкції і занепокоєння, а й реальні ефективні економічні дії проти Росії. Тобто це призведе до обмеження майже усіх основних ресурсів Росії і фактично її падіння як держави.
Тож у цій ситуації домовленості триватимуть і, скоріше за все, вони будуть досягнуті по стратегічним озброєнням, ракетам малої та середньої дальності, контролю за ядерним озброєнням, системи зв’язку на випадок надзвичайних ситуацій (наприклад, у випадку бойових зіткнень на певних напрямках). Тобто певний пакет рішень буде ухвалено, але це явно не будуть поступки, яких вимагала Росія, бо це підриватиме авторитет НАТО та її країн-учасників.
Однак ці домовленості не вбережуть Україну від можливих дій Росії по роз’єднанню суспільства. Адже країна, де суспільство консолідоване і є єдиний народ, що готовий протистояти ворогу, не по зубах жодній спецслужбі, навіть найпотужнішої країни. Саме тому Росія продовжить бити по болючому - міжрелігійним зв’язкам, міжрегіональним та політичним відносинам усередині України. І особливо гостро це проявлятиметься у соціальних питаннях - на тлі того, що суспільство збідніло, ростуть тарифи, меншають соціальні виплати, це сприятиме формуванню підгрунтя напруги, яке може у сукупності з іншими факторами призвести до системних протистоянь і зрушень. Особливо якщо буде детонатор - когось арештують чи випадково вб’ють. І саме на це розраховують спецслужби Росії, які з нічого, як би не старалися, створити проблеми не можуть.
Микола Маломуж, ексголова Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії України, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред