Прочитав (це не секрет), що Міноборони запускає грантову програму підтримки оборонних рішень на основі штучного інтелекту. Презентація гарна, гроші невеликі, і отримати їх, пробившись через усі бюрократичні перепони, надзвичайно важко. Але не це головне.
Бачу, що вірус штучного інтелекту вразив уже й міністерство оборони. Ну а чому ні? - Модно, молодіжно, в ногу з часом. І звучить як вирок високим керівникам і середнім виконавцям, які абсолютно не розбираються в техніці, технологіях і самому штучному інтелекті.
Краще б гроші виділили на розробку вітчизняного аналога "Панциря", який нам конче потрібен (і ми можемо його зробити), і в якому немає ніякого штучного інтелекту.
Давайте робити щось простіше, а?.. Ну, скажімо, зробимо, нарешті, український "Стінгер" - адже він простіший за штучний інтелект, український вертоліт, український легкий бойовий літак? Хоча б міни 120 мм, щоб влазили в ствол міномета, і там не вибухали. А то заладили "штучний інтелект", "штучний інтелект"...
Нам би щось простіше - вибухівку, міни, патрони, снаряди, і хороших командирів. Можна зі штучним інтелектом.
Про персону: Юрій Касьянов
Військовослужбовець ЗСУ, волонтер, активіст ініціативи "Армія SOS", очільний ініціативи "A. Drones". Радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки. Займається виробництвом дронів і БПЛА для української армії і безпосередньо аеророзвідкою, заснував громадське дослідно-конструкторське бюро безпілотної авіації "Matrix-UAV".
Закінчив Київське вище військово-авіаційне інженерне училище в 1991-му, потрапив за розподілом служити в Білорусь. Повернувся до України в 2001 році.
На своїх сторінках у соцмережах активно аналізує ситуацію на фронті.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
