Грузія "здала" Зеленського через арешт Саакашвілі

Арешт грузинського екс-президента був вигідний обом сторонам - як Грузії, так і Україні.
Грузія 'здала' Зеленського через арешт Саакашвілі
Міхеїла Саакашвілі заарештували у Грузії / УНІАН

Іноді здається, що окремим політикам язик даний для того, щоб вони ним брехали і не більше. В ситуації із арештом Саакашвілі, у Грузії поводяться трохи чесніше, бо там є певні традиції. Зокрема, прем’єр-міністр Грузії одразу після затримання подякував Україні за допомогу в отриманні окремих людей, які розшукуються Грузією - зокрема, він згадав попереднього начальника військової поліції Мегіса Кардаву, якого Україна екстрадувала до Грузії, а також подякував за допомогу у справі Саакашвілі.

Зеленський, який пообіцяв повернути Саакашвілі назад в Україну, може розказувати що завгодно, але подяка грузинської сторони свідчить сама про себе. Можна робити скільки завгодно демонстративних "розборів польотів" на кшталт відсторонення прикордонників у одеському порту, звідки він відплив до Поті, але усі ці імітації спрямовані всередину України. Бо у Грузії досить серйозно розглядають питання про те, що Саакашвілі підштовхнули до цієї дурості і здали його грузинській владі саме представники України, і саме тому про якісь протистояння та ворожнечу з цього приводу навряд чи доведеться говорити.

Свого часу Порошенко не міг видати його Грузії, через що йому довелося буквально виштовхувати Саакашвілі до Варшави, де йому нічого не загрожувало саме тому, що тоді він мав підтримку США. Однак з того часу Грузія надала США матеріали, які підтверджували реальну корумпованість Саакашвілі на "вищому рівні" (незважаючи на те що "унизу" її дійсно побороли).

Тож Саакашвілі втратив підтримку скрізь - як у США, так і у його соратників у Грузії, на що вказує той факт, що ніхто не вийшов його захищати. Єдина представниця його партії, Єдиного національного руху Саакашвілі, Тіна Бокачава, відвідала його у камері і обурилася тим, що у його камері нічого немає, навіть телевізора. Але інші лідери його політичної сили зреклися Саакашвілі, бо їм не потрібен цей авантюризм. Вони, як відомо, програли місцеві вибори, але у другому турі ще мають шанс поборотися за кілька ключових посад, зокрема, за крісло мера у Тбілісі. А керувати столицею для будь-якої політичної сили важливо. Саме з цієї причини Єдиний національний рух у Грузїі не збирається втягуватися у підтримку Саакашвілі, бо сподівалися, що він ніколи не повернеться до Грузії. І тому є велика вірогідність, що Саакашвілі спокійно відбуде 6 років у грузинській тюрмі.

Україна зі свого боку, тепер мусить зробити відповідну заяву, оскільки офіційно Саакашвілі є громадянином України. А у таких ситуаціях, коли заарештований громадянин України, українська влада зобов’язана заявити про його підтримку - направити до нього консула у Тбілісі, який має відрапортувати про те, що побував у стражденного у камері і його не катують - і на тому все закінчити. Це необхідно, бо Зеленський повторив ту саму помилку, яку, на жаль, колись зробив Порошенко, надавши йому громадянство. Порошенко виправив свою помилку, але чому Зеленський знов її повторив зрозуміти неможливо - хіба що для того, щоб здаватися не таким, як Порошенко. Але саме цим він створив для себе проблему.

А оскільки ім’я Саакашвілі більше не звучить у Грузії, то і особливих старань більше і не треба. Усі сторони зробили те, що мали. Єдине, що прем’єр Грузії випадково "здав" Зеленського, коли заявив про подяку Україні. Але це нічого не змінить.

читайте такожНе дивно, що Саакашвілі поїхав. Дивно, що він тут затримавсяБільше того, я припускаю, що українська влада цим вчинком зняла деякі проблеми, які наростали із Грузією. По-перше, Грузія серйозно налаштована щодо вступу у НАТО - для них це є абсолютно принциповим моментом. В принципі, під час демаршу Зеленського у 2019 році, коли він відмовився їхати на ювілейний саміт НАТО, Грузії вдалося переконати керівництво Альянсу, щоб Грузію від’єднали від євроатлантичної інтеграції від України. Формально це сталося, але фактично це є її проблемою і досі, бо раніше неофіційно Грузії дали зрозуміти, що вона стане членом НАТО лише після України. Тож, незважаючи на те, що цю умову для Грузії прибрали, їй досі гальмують усі її спроби.

Через це Грузія, зі свого боку, зважаючи на українську корупцію, не дуже зацікавлені у дружніх відносинах. Ми бачили ту прохолоду, яка спостерігалася під тристоронньої зустрічі у Батумі. Але говорити про суттєві проблеми у відносинах з Грузією було б перебільшенням. Хоча усе залежатиме від подальших подій, бо з Грузією проблем у України ще вистачає.

Тарас Чорновіл, політичний аналітик, експерт із питань міжнародної політики, колишній народний депутат України, спеціально для Главреду

Реклама
Підтримайте Главред

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти