Вісімдесят дев'ятий день війни не приніс ніякої ясності в ситуацію в Донбасі. Більше того, ризик оточення українського угруповання в Сєвєродонецьку за минулу добу тільки виріс.
У найближчі дні стане ясно, чим вся ця історія закінчиться. Я сподіваюся, що в плани українського командування не входить залишити в оточенні кілька тисяч своїх солдатів. Повторення Маріуполя нікому не потрібно.
Я, відверто кажучи, не бачу такої вже великої цінності в Сєвєродонецьку, щоб ризикувати заради нього такою великою частиною своєї армії. Тим більше, що він майже повністю вже зруйнований. Але я в цьому погано розбираюся і тому моїми порадами можна знехтувати.
Так, я розумію, якщо російські війська витіснять ЗСУ з Сєвєродонецька, то фактично вся Луганська область буде ними окупована. Зрозуміло, російська пропагандистська машина вичавить із цього локального успіху максимум дивідендів. Ну що поробиш, це та гірка пігулка, яку доведеться проковтнути українським начальникам заради порятунку своїх солдатів.
Втім, я впевнений, що кажу банальності, і, якщо я бачу цей ризик, то, напевно, його бачать і такі професіонали як Залужний. У будь-якому разі, хочеться в це вірити.
Але є і хороші новини. На сьогоднішній (другій після Рамштайна) нараді міністрів оборони країн-учасників антипутінської коаліції Данія, з відома США, погодилася поставити для ЗСУ протикорабельні ракети "Гарпун".
Це означає, що блокада українських портів буде знята і домінуванню Росії в Чорному морі прийде кінець. А це в свою чергу означає, що в української економіки з'явиться шанс хоча б частково зупинити своє падіння. Зрозуміло, що загинути Україні ніхто не дасть, але і свої, самостійно зароблені грошики теж зайвими не будуть.
До речі, про гроші! Цікаву статистику видав тут Мінфін РФ. Під солодкий лепет мандоліни, що західні санкції тільки зміцнюють російську економіку, з'ясувалося, що нафтогазові доходи федерального бюджету в квітні 2022 року знизилися, в порівнянні з квітнем 2021-го, на 18% (12,2 млрд доларів проти 16,1 млрд доларів).
Але цього мало: частка нафтогазових доходів у загальному обсязі надходжень збільшилася з 36% у квітні 2021 року до 63% у цьому квітні. Це означає, що доходи від інших секторів російської економіки впали ще суттєвіше!
І тому вперше за довгий період російський федеральний бюджет був виконаний у цьому квітні з дефіцитом більше, ніж у 3 млрд доларів.
читайте такожСпроба злити Україну Путіну провалилася: чому біситься Франція
Те, що російська економіка переживає не найкращі (м'яко кажучи) часи, видно також із того, що більше ніж у два рази впали надходження ПДВ – найголовнішого (разом із ПДПІ) російського джерела бюджетних доходів: 2,4 млрд доларів, порівняно з 5,1 млрд у квітні минулого року.
Тож ще кілька місяців такої війни – і у Путіна почнуться серйозні проблеми. І якщо раніше він міг розраховувати на те, що у нього є подушка безпеки у вигляді золотовалютних резервів, то тепер вона майже на 2/3 здулася у зв'язку з тим, що його резерви заморожені в західних банках, а кредитів йому ніхто не дасть...
Ознайомившись із цією інформацією, вже зовсім по-іншому дивишся на мужні спроби російських пропагандистів розповідати про західні санкції в дусі дитячої приказки "мне не больно – курица довольна!". Воістину "безумству хоробрих співаємо ми пісню".
читайте такожРозгром Росії в Україні близький: як Путін намагається безпечно вийти з глухого кута
От ріжте мене на шматки, але я все одно не можу второпати: навіщо? Навіщо Путін влаштував Росії це харакірі? Ну, ок, ти ненавидиш Україну (хоч це і абсолютно незрозуміла дикість). Але невже ця ненависть настільки затьмарила розум, щоб спустити в каналізацію власну країну?
Адже вибиратися тепер із цієї дупи доведеться багато років і навіть десятиліть. Уже Путін помре, а Росія все ще буде скиглити під дверима і проситися пустити її назад в гру. І скільки принижень і невиправданих обмежень їй доведеться витерпіти, щоб її нарешті пустили у передпокій та дозволили трошки поторгувати з великими хлопчиками, пограти в футбол, взяти участь в Олімпійських іграх...
І скільки гидливості і неприязні буде в очах у всіх, хто зглянеться на неї. І все це потрібно буде винести і посміхатися, і кланятися, як китайські болванчики, і дякувати за високу довіру, і обіцяти її виправдати, і в тисячний раз вибачатися за війну, яка вже давно закінчилася...
читайте такожСвіт був готовий віддати Україну Росії, або Чому Путін почав війну
Вже і репарації виплатили, і сто разів вибачилися, і всіх винуватців видали в Гаагу, і конституцію змінили, і роззброїлися по саме не можу, а немає віри, і всі глумляться на будь-яких переговорах, докопуються до кожного параграфа, віджимають по повній по кожному пункту...
Навіщо? Для чого? Де тут слава Росії? Її велика всесвітньо-історична роль? Де тут "окрема цивілізація" та інша маячня, якою тепер обманюють себе росіяни?
А от уже Лавров із будь-якого приводу на всіх своїх прес-заходах так чи інакше повертається до питання про скасування санкцій. Невже дійшло? Невже зрозуміли, що недооцінили масштаб залежності Росії від міжнародного поділу праці?
Хто його знає... Може, Лавров і зрозумів, та що з того, якщо сьогодні Путін знову розповів, що потрібно позбавитися залежності від Заходу в програмному забезпеченні і в інформаційних технологіях. І знову почав просторікувати про те, як усе в цьому плані в Росії добре і чудово.
Я розумію, що йому належить випромінювати оптимізм в умовах очевидної кризи, але краще б обрав для цього якусь іншу галузь економіки. Є ж успіхи, наприклад, в свинарстві або вирощуванні турнепса... От би і хвалився ними. Так ні, почав, як зазвичай, пороти нісенітницю і нести "отсебятину.
читайте такожБратський народ: чому Росія не зможе нічого вдіяти з інтеграцією Польщі та України
У нього заводи відновлюють виробництво автомобілів "Москвич" (кодова назва "відро"), а армія через колосальні втрати змушена розконсервувати Т-62 (розробка 1957 року), а він ліпить горбатого і розповідає небилиці про "анало-говнет" в інформаційних технологіях.
Смішний, безглуздий, дурний старий... Його навіть, напевно, було б трохи шкода, якби не знати, скільки народу цей упир убив і ще вб'є. Скільки руйнувань і горя він приніс. Як довго ще будуть позначатися наслідки його мистецтв. І які фатальні рани залишать вони в народній свідомості.
Але вся ця рефлексія буде потім. Потім ми напишемо романи і дисертації на цю тему. Вона, ця тема, ще чекає на свого Льва Толстого. Але зараз його треба просто перемогти. Тому що це питання життя і смерті. Разом із ним нам на одній Землі не ужитися.
І ми виживемо, а він – здохне. І ні в який рай він не потрапить. І перш за все тому, що ні в який рай він не вірить. "Путін – чорт!" – сказала одна дівчинка в Дагестані. А чорти водяться не в раю. Їхнє місце – в пеклі. Туди нам і треба скинути Путіна. В пекло. Там уже багато його кумирів мешкає. Йому там буде з ким поговорити.
А нам треба жити далі. Наше діло – праве. Ворог буде розбитий. Перемога буде за нами.
Альфред Кох, російський політик і бізнесмен, колишній заступник Голови Уряду РФ (1997), екс-голова Держкоммайна Росії
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
