"Хід конем": що сталося на тлі перемир'я Хезболли та Ізраїлю

Ось це вам "хід конем".

На тлі перемир'я Хезболли та Ізраїлю, протурецькі бойовики "тюркомани" з району Ідлібу почали масштабний наступ на сили Асада в Алеппо.

Можна констатувати блискучу геополітичну комбінацію Ізраїлю та початок "Великої гри" з сунітсько-шиїтської регіональної інверсії.

Суть якої полягає у витісненні шиїтів із Сирії та Лівану за рахунок протурецьких сунітів.

Плюс відсікання іранських проксі в Лівані та Сирії від Ірану.

Ізраїль отримує перепочинок для поповнення резервів і компенсації втрат (плюс час для завершення операцій у Газі), а Хезболла змушена буде перекинути свої сили на допомогу Асаду для захисту комунікацій між Ліваном та Іраном, які проходять територією Сирії.

Тобто, Хезболла і Сирія втрачатимуть ресурс, а Ізраїль - відновлюватиме.

Туреччина, до речі, показала, не дивлячись на риторику, повний синхрон своїх дій з регіональною стратегією США та Ізраїлю на Близькому Сході.

Плюс, до Сирії будуть відтягнуті ресурси Фронту визволення Палестини та Армії визволення Палестини, а також Єрусалимської бригади.

Рекомендуємо:

Офіційно: Ізраїль і "Хезболла" домовилися про припинення вогню - Байден

Це може дозволити Ізраїлю провести остаточну анексію Західного берега річки Йордан (якщо таке рішення буде прийнято).

У будь-якому разі, якщо Хезболла втратить Сирію, вона втратить усе.

Тому і палестинським силам, і Хезболлі доведеться на якийсь час забути про Ізраїль і кинути всі сили в Сирію. Інакше повний крах.

Ситуація в контексті специфіки Близького Сходу, звичайно, більш багатошарова, складна і багатофакторна.

Туреччина в рамках нового османізму і пантюркізму, думає, що вона "грає" і Ізраїль, і США.

Посилення сунітського фактора і ослаблення шиїтського, ставить на паузу їхній можливий синтез (а він був можливий). Але це тактична перемога Ізраїлю.

Стратегічно, Туреччина з її амбіціями "хранителя Єрусалима" і бажанням об'єднати османський і халіфатський геополітичні проєкти (синтетичний кластер Близького Сходу, Північної Африки, Закавказзя і Центральної Азії), не менш небезпечна для Ізраїлю в майбутньому, ніж шиїтський проєкт нової перської імперії.

Бо суніти - це і Пакистан, і Єгипет, і Афганістан, і Центральна Азія, і уйгури.

Королівства Затоки поки в розрахунок не беремо, оскільки вони цілком перебувають у кільватері політики США.

Поки що бачимо залучення в орбіту Туреччини частини Лівії, частини Сирії, Азербайджану і частини Центральної Азії.

Попереду - точно така сама, як і в Сирії, "сунітська революція" в Лівані та спроба інверсії там шиїтів на користь сунітів.

Але це все дуже далека перспектива, а Ізраїль завжди характеризувався тим, що їсть "слона по частинах".

Слон - це навколишній світ Близького Сходу.

Тож якщо ви подумали, що в рамках моєї геополітичної апорії "трьох тіл", Ізраїль витягнув мирний квиток, то ви помилилися (про що я і попереджав).

Ну а поки що протурецькі формування "Хайят Тахрір аш-Шам" готуються до штурму або вже взяли - Анадан, один із ключових опорників Сирійської арабської республіки на півночі країни.

За Анаданом черга Храйтана і Кафр-Хамаха, а там і Алеппо.

Бойовики "Тахрір аш-Шам" заявляють, що вони вже за 2,5 км від Алеппо.

Ну два не два, а за 7 км точно.

Падіння Алеппо стане найпотужнішим ударом по режиму Асада (хоча не факт, що місто впаде).

У такому разі вийде, що пішовши з Південного Лівану, Нетаньяху може здобути перемогу в Сирії, при чому руками турків і протурецьких проксі.

З іншого боку, і Хезболла, і Іран, і палестинські формування розуміють важливість Сирії і найближчим часом кинуть туди всі свої сили.

Але і це непоганий результат для Ізраїлю.

Загалом, багатоходовочка.

Джерело

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред