Хоч і вбив Путін Пригожина, а до перемоги це його не наблизило

Триває обговорення загибелі Пригожина та інших керівників ПВК "Вагнер". А по мені так "помер Максим, і хер з ним". Чого переливати з порожнього в порожнє?

Яка мені різниця, які руни були набиті у Уткіна на плечах? Немає вже ніякого Уткіна. Скінчився Уткін. Був, та й весь вийшов. Скоро закопають в ямку все, що від нього залишилося, і згниють всі ці руни разом з їх носієм як їх і не було. І хто потім згадає, хто це такий був - Герой Росії Уткін? Як, втім, і Герой Росії Пригожин…

Та й живих-то "учасників СВО" після війни постараються швидше забути. Як забули афганців, як забули учасників двох чеченських воєн ... скажуть: "ми вас туди не посилали! Путін вас послав, ось він нехай вам і допомагає. А ми люди маленькі. З нас попиту немає!" І відвернуться…

Російські люди ... особлива цивілізація. В основі якої - душевність... Чи Нам не знати цього. Як то кажуть, на власній шкурі…

А ось Норвегія (розрахункова, цинічна, європейська) вирішила віддати всі свої шістдесят F-16 Україні. Вона провела переозброєння і тепер літає на F-35. Ось і віддає старі і непотрібні їй вже літаки Україні.

Укупі з шістдесятьма данськими і нідерландськими F-16 вже виходить стільки, що Герасимов з Шойгу будуть ридати в голос і кликати маму. Бо-страшно. А адже 120 F-16 це цілком собі реальна перспектива!

Вкотре вже життя підказує нам, що при виборі між цинічністю і душевністю треба вибирати перше. Нехай росіяни свою душевність засунуть собі в дупло. Ситі ми всі по горло їх душевністю. Думаю, що їх самих вже від неї нудить…

Коротше, хоч і вбив Путін Пригожина і Уткіна, а до перемоги це його не наблизило. Швидше навіть навпаки. Тому, що це наша (а не його) справа права, тому ворог буде розбитий і перемога буде за нами.

Джерело

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред