Міністр закордонних справ Ізраїлю Яїр Лапід під час візиту до Румунії закликав Росію припинити військове вторгнення в Україну. Це-перша офіційна заява Ізраїлю про підтримку України.
Однак Ізраїль вже деякий час веде активну участь посередництвом у переговорах між Росією і Україною.
Навряд чи позиція Ізраїлю аж надто змінилася - те, що прем'єр Ізраїлю написав, що вони не стануть обхідним шляхом для санкцій, виглядає цілком логічно, тому що Ізраїлю не потрібна конфронтація із Заходом. Тому звичайно вони будуть дотримуватися деяких санкцій, проте яких саме - невідомо, тому що конкретних рішень ніхто не публікував.
При всьому цьому треба пам'ятати, що Ізраїль дотримується специфічної позиції в українсько-російській війні. Адже у нього однаково тісні відносини як з Росією, так і з Заходом. І інтерес Ізраїлю в контексті війни з Україною стосується стабільності самої Росії.
Зокрема, Ізраїлю невигідно затягування війни і надмірне ослаблення РФ, адже вони побоюються, що в такому випадку вони можуть втратити той баланс, якого зуміли досягти з РФ на Близькому Сході. По-перше, це стосується війни в Сирії, де у них з Росією налагоджено співпрацю в області безпеки і де по суті за мовчазною згодою Росії ізраїльські літаки постійно можуть точково бомбити іранські військові об'єкти на території Сирії не боячись, що їх зіб'ють з С-300 або С-400, які там розміщені.
По-друге, ситуативно позиції Росії та Ізраїлю щодо іранської ядерної програми збігаються. Тому що Росія зрозуміла, що швидке підписання ядерної угоди США і Ірану невигідно, тому що так іранська нафта піде на ринок і знизить ціни, а Ізраїлю, який завжди виступав проти ядерної угоди, зрозумів, що у нього є союзник в РФ. Це, до речі, може бути однією з причин недавньої поїздки прем'єра Ізраїлю до Москви.
читайте такожСтерв'ятник в очікуванні: яку гру щодо Росії веде КитайЗа винятком цього, Ізраїль зберігає якийсь проукраїнський нейтралітет - тобто вони будуть робити все від них залежне, щоб швидше закінчити цей конфлікт певним компромісом, щоб всі могли повернутися до звичного стану справ.
Прискорити хід переговорів вони можуть-все залежить від наявності важелів впливу. Ізраїль-це одна з країн, яка може зіграти свою роль, тому що вони мають можливість грати між Заходом і Росією. Точно також як Туреччина і Азербайджан, які теж пропонували своє посередництво. Адже посередницькі місії потрібні в будь-якому збройному конфлікті і якщо вже впливати на переговорну позицію Росії, то це потрібно робити не тільки своїми силами, але і за допомогою країн, які мають вплив на РФ.
Ключова роль тут буде у Китаю як в однієї з країн, які можуть безпосередньо впливати на російську економіку, зовнішню торгівлю. Більш того, Китай також заявляв про можливе посередництво.
Загалом тривалість переговорного процесу між Україною та Росією залежатиме від двох факторів:
- Воєнної ситуації на місцях, бо саме вона диктує позицію сторін. Якщо РФ буде відчувати в якийсь момент, що не можуть далі продовжувати війну, їх переговорна позиція пом'якшиться і можна буде говорити про можливість прогресу;
- Стану фінансових ресурсів Росії-підживлення війни. Санкції Заходу, які були введені після 24 лютого, болючі, але діють не відразу. Чим довше затягується конфлікт, тим більше розкручується маховик санкцій. І коли вони вже почнуть бути по конкретних соціальних групах і почне зростати внутрішня напруга,теж вплине на переговорну позицію Росії.
Крім того, багато чого буде залежати і від того, як ситуативно змінюється російська позиція - де вони готові зупинитися, що для них принципово при виведенні військ - тому що росіяни уникають будь-яких подробиць. Адже зараз всі розмови йдуть навколо базових питань-перемир'я і припинення вогню, гуманітарних коридорів і контурів для майбутнього виведення вогню. Але лише коли ситуація зафіксується по якихось лініях, тоді можна буде починати предметну розмову про те, хто і звідки йде. Тому як на повне виведення військ РФ явно не згодна.
Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
