Ігри Трампа: чи зупиниться війна в Україні до 20 квітня

Західні ЗМІ, зокрема Bloomberg, повідомляють, що в Білому домі розраховують досягнути угоди про перемир’я між Україною і Росією до 20 квітня. Але, говорячи про реалістичність подібного плану, слід зауважити, що в діях членів команди Трампа стала помітною цікава тенденція – вони намагаються підігнати реальність під свої заяви.

Наприклад, нещодавно Майкл Волтц заявив, що Путін і Трамп під час переговорів домовилися про обмеження ударів по енергетичній інфраструктурі, і запевнив, що це виконується. До того ж Пєсков заявив, що Путін наказав обмежити удари по енергетичній інфраструктурі, і додав, що цей наказ уже виконується. Хоча, м’яко кажучи, все це не відповідає дійсності.

Тому складається враження, що у Трампа просто планують оголосити про щось до 20 квітня, незалежно від того, буде це виконано чи ні.

Крім того, досі не зрозумілий формат перемир’я, якого у Трампа планують досягнути. Адже на зустрічі українсько-американської делегації йшлося про всеохоплююче припинення вогню. А згодом, після розмови Трампа з Путіним, заговорили лише про обмеження ударів по енергетиці та перемир’я на морі. Отже, кінцевий формат припинення вогню зараз не зрозумілий.

Дивіться відео, в якому Петро Олещук проаналізував реалістичність плану Трампа про досягнення перемир'я до 20 квітня:

Поки що це більше нагадує ігри Трампа, а не конструктивну розмову. Також складається враження, що Росія тягне час і маніпулює бажанням Трампа якомога скоріше оголосити про припинення вогню. При цьому Трамп і його команда роблять вигляд, що вони вірять у все це, і квінтесенцією цього було легендарне інтерв’ю Віткоффа Такеру Карлсону.

Для того, щоб перемир’я було встановлено до 20 квітня, потрібно, щоб США тиснули не лише на Україну, а й на Росію. Але у Трампа відмовляються від серйозного тиску на Москву, відповідно, Росія не вважає за потрібне демонструвати бодай найменше бажання приєднатися до цього процесу.

Рекомендуємо:

Нові умови перемир'я від РФ

Чому Трамп не хоче тиснути на Москву з тим, щоб вона поступалася і йшла на певні компроміси, важко сказати. Можливо, він вважає, що цей тиск потребуватиме забагато часу. Можливо, він просто не хоче псувати стосунки з Путіним, якого він розглядає в якості потенційного союзника. Думаю, тут діє комплекс факторів, але факт залишається фактом: жодного реального тиску на Росію США поки що не здійснюють.

Якщо Трамп справді вирішить досягнути перемир’я до 20 квітня, то важелі тиску і на Україну, і на Росію в нього є. Інструменти тиску на Україну відомі: їх нам уже Трамп продемонстрував – це припинення військової допомоги нашій країні та обміну розвідданими. Важелі тиску на Росію теж очевидні: це санкційні обмеження, розширення їх переліку, рух в напрямку до ембарго на постачання російської нафти.

Рекомендуємо:

Припинення вогню малоймовірне, у квітні-травні Росія піде в наступ – майор запасу ЗСУ Гетьман

Важливий нюанс: тиск на Україну з боку США в разі чого почне працювати миттєво, а у випадку тиску на Росію це потребуватиме певного часу.

Тому у Трампа можуть оголошувати що завгодно, але відповідати дійсності це не буде. І, судячи з усього, адміністрацію Трампа більше цікавлять не реальні результати, а якісь формальні оголошення та формальні папірці, щоб мати змогу відзвітувати своїм виборцям, що Трамп виконав свої обіцянки, тож він – переможець і молодець.

Якщо перемир’я до 20 квітня встановити не вдасться, найімовірніше, Трамп скаже, що Україна винна, бо не виконує домовленості, і тому США просто перезавантажать відносини з Росією, винісши питання України за дужки. Тоді відбуватимуться зустрічі Трампа з Путіним, зняття санкцій з Росії тощо.

Чи може перемир’я бути досягнуто цього року? Можливо все. Але для цього в американської адміністрації мають бути інші підходи: там повинні будуть вигадати реально потужні аргументи, чому Росія мусить погодитися на припинення вогню. Таким чином, ми повертаємося до питання тиску на Росію. Адже зараз усе впирається саме в небажання Москви зупиняти війну. А головне – у небажання адміністрації Трампа змусити Росію хотіти припинити вогонь.

Петро Олещук, політолог, викладач КНУ ім. Тараса Шевченка, спеціально для Главреда

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред